Словотвір і суб’єктивна модальність тексту

Abstract

Проаналізовано формування суб’єктивної модальності тексту словотвірними засобами. Суб’єктивна модальність тексту розглядається як інформаційний компонент семантики висловлювання, що містить суб'єктивне ставлення мовця до сказаного з метою його впливу на адресата тексту. Така інтерпретація суб’єктивної модальності тексту суголосна поняттю конотації тексту. Словотвірні одиниці, передовсім деривати, беруть активну участь у творенні суб’єктивної модальності тексту. Досить поширеним прийомом творення суб’єктивної модальності тексту є використання у ньому похідного слова, яке як елемент лексичної системи мови, незалежно від його реалізації в мовленні, є носієм лексичної семантики, в структурі якої виділяється, крім логіко-змістового, ще й оцінний, емоційно-експресивний, конотативний компонент. У статті охарактеризовано низку моделей, за якими утворюються деривати з відповідною конотацією. Ще одним поширеним способом формування суб’єктивної модальності тексту є оказіональний словотвір. Ефект творення мовної експресії ґрунтується на використанні в тексті оказіонального деривата, який за своєю природою передбачає цілеспрямоване порушення мовної норми, закономірностей словотворення, а тому завжди вражає своєю новизною, незвичністю, несподіваністю і винятковістю. Оказіональні похідні в тексті відбивають особливості світобачення, авторської оцінки, розширюють склад образних засобів, виступають одним із способів продукування мовної гри. Суб’єктивна модальність тексту словотвірними засобами може створюватися також функціонально, завдяки специфіці використання різних дериваційних одиниць у висловлюванні, коли необхідний експресивно-оцінний компонент формується внаслідок особливостей текстового використання словотворчих величин. Це зокрема лексикалізація дериваційних формантів, вживання дериватів із здрібніло-пестливим значенням для вираження діаметрально-протилежного значення, зіштовхування в одному сегменті тексту семантично близьких або контрастних дериваційних величин, стилістична актуалізація словотвірної похідності і мотивованості деривата тощо.