Структурна характеристика англомовного фанфікшену
DOI:
https://doi.org/10.31558/1815-3070.2025.50.13Klíčová slova:
англомовний фанфікшен, вторинна комунікація, структурна характеристика, жанрова типологія, фанон, інтертекстуальністьAbstrakt
Стаття присвячена аналізу внутрішньої організації англомовного фанфікшену як різновиду вторинної літературної комунікації, що формується у цифровому середовищі та відзначається жанровою різноманітністю, динамічністю і відкритістю до креативних трансформацій. Фанфікшен розглядається як текстовий, дискурсивний і платформенний феномен, у межах якого художня творчість поєднується з механіками соціальної взаємодії та культурної саморепрезентації. На основі корпусу з 500 текстів загальним обсягом близько 200 000 слів, відібраних із фанатських платформ FanFiction.net та Archive of Our Own, здійснено комплексне дослідження трьох рівнів структурної організації фанфікшену. У текстовій площині виокремлено жанрові моделі (продовження канону, пропущені сцени, fix-it fiction, альтернативні всесвіти), характерні сюжетні архітектоніки та інтертекстуальні механізми, що забезпечують формування «фанону» як колективно узгодженої інтерпретації канонічного матеріалу. Дискурсивний рівень демонструє інтерактивність, наявність метакомунікації, полікодовість і гібридність стилю, що поєднує риси традиційного літературного письма з елементами цифрової комунікації (жаргон, емодзі, коментарі, звернення до читачів). Платформенний рівень виявляється через системи тегів, рейтингів і тропів, які виконують роль навігаційних і смислотворчих інструментів, що не лише організовують тексти, а й формують горизонти очікувань аудиторії та визначають рамки інтерпретації. У результаті доведено, що англомовний фанфікшен функціонує не як маргінальний продукт масової культури, а як багатовимірний дискурсивний феномен і комунікативна екосистема, де канон виступає відправною точкою для колективної креативності й вироблення нових смислів.
Reference
Hellekson, K., Busse, K. (2006). Work in Progress. Fan fiction and fan communities in the age of the Internet, ed. Busse K. and Hellekson K. McFarland. Jefferson, NC, 5–32.
Hills, M. (2008). Fanfiction and Fan Communities in the Age of the Internet. Popular Communication. 6 (4), 262–263
Rodríguez-Fuentes, B., & Ulloa, J. L. (2022). Why do people create imaginary worlds? The case of Fanfiction. Behavioral and Brain Sciences. 45, e294. doi:10.1017/S0140525X21002235
Stanko, D. (2021). Fanfiction discourse: history, forms and modern trends. European socio-legal and humanitarian studies. 2, 120–127.
Stanko, D. (2024a). Integrating Artificial Intelligence in Naruto Fanfiction Writing: a Case Study. Arab World English Journal (AWEJ), Special Issue on ChatGPT. 156–168.
Stanko, D. (2024b) Pragmatic functions of fanfiction. Academia Polonica. Scientific journal of Polonia university. 64 (3), 116–120.
Thomas B. (2011). What is fanfiction and why are people saying such nice things about it? Journal of Narrative Studies. 3, 1–24. DOI:10.5250/storyworlds.3.2011.0001
Vinney, C., & Dill-Shackleford, K. E. (2018). Fanfiction as a vehicle for meaning making: Eudaimonic appreciation, hedonic enjoyment, and other perspectives on fan engagement with television. Psychology of Popular Media Culture. 7 (1), 18–32.
Weitin, T., & Werber, N. (2023). Fanfiction und Fanforen: Zur Einleitung. Literaturwiss Linguistik. 53, 591–593.
Zoriana, H. (2018). The Physical Discourse of Fanfiction. Psycholinguistics. 24 (2), 11–28.
