Кількісні параметри питомих і запозичених термінів у галузі журналістики

Автор(и)

  • Дащенко Наталія Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

DOI:

https://doi.org/10.31558/1815-3070.2020.40.1.11

Ключові слова:

термін; термінологія журналістики; структура терміна; походження лексики; питомі слова; запозичена лексика

Анотація

Проведено послідовну вибірку термінів журналістики з галузевого словника-довідника І. Михайлина задля визначення частки питомих і запозичених понять. На основі кількісного методу встановлено їх співвідношення за походженням. З’ясовано, що й однослівні (прості і складні), й багатослівні (прості й ускладнені) професійні терміни складаються переважно із запозиченого мовного матеріалу. Висловлено припущення, що сучасний пришвидшений темп журналістської діяльності характеризується накопиченням запозичень, до яких фахове середовище не встигає запропонувати українські відповідники. Зроблено висновок, що вітчизняним фахівцям варто зосереджувати більше уваги на адаптації запозичень до рідномовної термінологічної системи.

Біографія автора

Дащенко Наталія, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики

Посилання

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник. Київ : Либідь, 1993. 365 с.

Гонтар М. О. Українська терміносистема журналістики: формування, структурна організація та функціонування : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / НАН України, Інт укр. мови. Київ, 2011. 19 с.

Гоян В. В. Термінологічні концепти телебачення в сучасній теорії журналістики: роздуми й коментарі. Наукові записки Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. Київ, 2006. Вип. 25. С. 179–183.

Зоря Г. Склад і основні джерела формування української журналістської термінології. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Журналістика. Київ, 2006. Вип. 14. С. 21–26.

Зоря Г. Терміни журналістики: джерела формування та способи творення. Комунікативномовні процеси в сучасному медіапросторі. Мова. Суспільство. Журналістика : матер. ХІІІ міжнарод. наук.-практ. конф. з проблем функціонування і розвитку української мови / за ред. В. Різуна. Київ : Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2008. С. 99–104.

Зоря Г. Типологічні аспекти системності сучасної української масмедійної термінології. Проблеми української термінології : збірник наукових праць учасників XI Міжнародної наукової конференції (Львів, 1–2 жовтня 2010 р.). Львів, 2010. С. 97–99.

Матвєєва С. А. Формування термінологічного апарату інтернет-журналістики. Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Філологічні науки. Луганськ : Альма-матер, 2013. Вип. 9 (268), ч. ІІ. С. 15–20.

Михайлин І. Л. Журналістика. Словник-довiдник. Київ : Академвидав, 2013. 317 с.

Орлова Н. В. Умови формування українського журналістикознавства та його наукової мови. Обрії друкарства. Київ, 2018. № 1 (6). С. 141–150.

Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство : підручник. Львів : Світ, 1994. 216 с.

Різун В. Зауваги до основних термінів масової комунікації. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Журналістика. Київ, 2014. Вип. 21. С. 14–17.

Скотникова Т. Термінологія журналістикознавства і галузеві терміносистеми. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Журналістика. Київ, 2014. Вип. 21. С. 24–25.

Тимошик М. По-модньому, отож, не по-нашому? (про тривожні тенденції у українському термінотворенні і байдужість наукового загалу до цієї проблеми). Інтернет-сторінка ТК СНТТ [Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології]. 2009. URL : http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Work/TK_tymoshyk.htm (дата звернення: 10.06.2020).

Хоменко І. Семантика термінології сучасного радіомовлення. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Журналістика. Київ, 2014. Вип. 21. С. 18–21.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-07

Номер

Розділ

РОЗДІЛ VІ. Лінгвогеографія, соціолінгвістика, ономастика й термінологія: актуальні підходи, категорії та аспекти