Граматична система говірки за даними дескрипції: іменникові форми

Abstrakt

У статті описується система іменникових форм за даними моноговіркової дескрипції української степової говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області. Говірка як цілісна багаторівнева одиниця важлива для комплексного всебічного її вивчення на основі повного діалектографічного (тексто- та лексикографічного) опису репрезентує значний ряд граматичних особливостей. Дослідження граматичної системи говірки, і в тому числі особливостей іменникових форм, за даними дескрипції сприяє не лише уведенню до наукового обігу емпіричного матеріалу, а й лінгвістичній інтепретації всього набору одиниць цієї мовної системи. Практично ввесь набір релевантних структурних рис говірки, їх системні зв’язки в контекстах, що описують фонетичний, граматичний та лексичний рівні говіркового мовлення є фрагментом дескрипції говірки на основі текстового та лексикографічного корпусів. Подібно до інших повнозначних частин мови, іменники у формах, виявлених у говірковому дискурсі, репрезентують граматичні явища – ідіомеми. Аналіз говіркових текстів як комунікативно зумовлених діалектних характеристик мовлення показує переваги в діагностиці спонтанних виявів у різноманітних виражальних конструкціях. Окремі словоформи та словосполучення з іменниками встановлені як реалізація морфологічних особливостей говірки в процесі еліцитації при збиранні польового матеріалу. Представлені у дослідженні іменникові форми на основі текстографічних джерел поодиноко виявляють релевантні риси більшості українських діалектів, однак окремі граматичні ідіомеми вже на цьому етапі можна трактувати як вузькодіалектні явища. Дескрипція говірки, будучи орієнтована в перспективі на монографічний моноговірковий опис, проєктує в застосуванні сучасних лінгвістичних дослідницьких процедур екстраполяцію моноговіркових іменникових форм у подальших діалектологічних морфологічних студіях