Німецькі трикомпозити: діахронне дослідження трикомпонентних назв рослин
DOI:
https://doi.org/10.31558/1815-3070.2024.48.1Ключові слова:
середньоверхньонімецька мова, словоскладання, трикомпонентний іменник, назва рослиниАнотація
У статті проаналізовано трикомпонентні складні іменники на позначення назв рослин та їхніх частин у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мові. Визначено, що домінуючою моделлю аналізованих трикомпонентних іменників є повноскладні детермінативні композити з лівостороннім розгалуженням. За семантичною структурою трикомпонентні іменники на позначення рослин представленні чотирма семантичними типами. Виявлено, що більшість досліджуваних лексичних одиниць (52 %) належать до партитивних композитів. Встановлено, що трикомпонентні композити на позначення рослин та їхніх частин, які мають однакову структуру та семантику в обох періодах розвитку німецької мови, становлять половину аналізованого корпусу. Понад 30 % спростили свою структуру і мають двокомпонентні еквіваленти в сучасній німецькій мові.
Посилання
Білецька, О. В. Іменникові трикомпозити в середньоверхньонімецькій і сучасній німецькій мовах : дис. ... к. філол. наук: Донецьк, 2013. 210 с.
[Biletska, O. V. (2013). Imennykovi trykompozyty v serednioverkhionimetskii i suchasnii nimetskii movakh [Noun tricomposites in Middle High German and Modern German]. PhD in philology dissertation (German language). Donetsk. 210 (in Ukr.).]
Пелашенко І. І. Трикомпозити у середньоверхньонімецькій мові (формально-граматичний та семантико–ономасіологічний аспект). Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. 2004. Вип. 9. С.105–114.
[Pelashenko, I. I. (2004). Trykomposyty u serednioverkhnionimetskii movi (formalno-gramatychnyi ta semantyko-onomasilogichnyi aspekt) [Tricomposites in the Middle High German aspect of the language (formal-grammatical and semantic-onomasiological)]. In : Typologiia movnykh znachen u diakhronichnomu ta zistavnomu aspektakh [Typology of language meanings in diachronic and contrastive aspects]. Vyp. 9, 105–114 (in Ukr.).]
Bulitta, Brigitte, und Mikeleitis-Winter, Almut. (2017). Pflanzennamen im Althochdeutschen Wörterbuch. Jahrbuch für Germanistische Sprachgeschichte, 8(1), 1–29.
Birkhan, Helmut. (2012). Pflanzen Im Mittelalter: Eine Kulturgeschichte. Wien: Böhlau Verlag.
Fischer, Manfred Adalbert. (2002). Zur Typologie und Geschichte deutscher botanischer Gattungsnamen mit einem Anhang über deutsche infraspezifische Namen. Stapfia, 80, 125–200.
Guz, M. (2013). Pflanzennamen in Form dreigliedriger Komposita. Prace Językoznawcze 15/2, 37–46.
Henzen, Walter. (1965). Deutsche Wortbildung. M. Niemeyer.
Hermodsson, Lars. (1990). Pflanzennamen und verschollenes Wortgut. Zur Deutung von Himbeere, Hirschbeere, Hindläufte, Hindlaub. Studia Neophilologica, 62/1 , 79–84.
Keller, Rudolf E. (1986). Die deutsche Sprache und ihre historische Entwicklung. Buske.
Klein, Thomas, et al. (2009). Mittelhochdeutsche Grammatik, Teil III: Wortbildung. Niemeyer.
Meier-Brügger, Michael, Fritz, Matthias, & Mayrhofer, Manfred. (2010). Indogermanische Sprachwissenschaft. Walter de Gruyter GmbH & Co. KG.
Bayerische Botanische Gesellschaft zur Erforschung der Heimischen Flora. (June 2024). Mitteilungen der Bayerischen Botanischen Gesellschaft zur Erforschung der Heimischen Flora (E.V.). Selbstverlag der Gesellschaft. Web.
Ortner, Lorelies, Müller-Bollhagen, Elgin, et al. (1991). Substantivkomposita (Komposita und kompositionsähnliche Strukturen 1). Walter de Gruyter.
Splett, Jochen. (2000). Wortbildung des Althochdeutschen. Sprachgeschichte. Ein Handbuch zur Geschichte der deutschen Sprache und ihrer Erforschung. 1043–1052.
Schildt, Joachim. (1981). Abriss der Geschichte der deutschen Sprache. Zum Verhältnis von Gesellschafts- und Sprachgeschichte. Akademie-Verlag.
Tschirch, Fritz. (1089). Geschichte der deutschen Sprache. Teil 2: Entwicklung und Wandlungen der deutschen Sprachgestalt von Hochmittelalter bis zur Gegenwart. Erich Schmitd.
Wilmanns, Wilhelm. (1930). Deutsche Grammatik. Gotisch, Alt-, Mittel- und Neuhochdeutsch. 2. Abteilung: Wortbildung. Walter de Gruyter.
Zutt, Herta. (2000). Wortbildung des Mittelhochdeutschen. Sprachgeschichte. Ein Handbuch zur Geschichte der deutschen Sprache und ihrer Erforschung. 1159–1164.
