Засоби вираження комунікативно-прагматичної інтенції образи в сучасних медіатекстах

Автор(и)

  • Олександр Межов Волинський національний університет ім. Лесі Українки
  • Марина Навальна ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
  • Наталія Костусяк Волинський національний університет ім. Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.31558/1815-3070.2021.41.18

Ключові слова:

комунікативна інтенція; образа; інвективна лексика; мовленнєвий вплив; реципієнт; адресат; адресант; медіатекст

Анотація

У статті проаналізовано кодифіковані й некодифіковані негативнооцінні лексеми з власне-образливою конотацією та контекстуально набутою, які формують інвективний континуум в українських медіатекстах. Виділено тематичні групи образливої лексики семантичного діапазону «Людина», які відбивають фізичні, психоемоційні, морально-етичні якості адресата, його етнічну, соціально-професійну, гендерну, конфесійну, політичну належність. Визначено їхній психолінгвістичний потенціал та прагматичне спрямування. Установлено лінгвістичні й позалінгвальні чинники інтенсивності негативного впливу інвективи на психологію індивіда та масову свідомість, яка залежить, з одного боку, від змістового наповнення образливого вислову, його спрямування, з іншого – від вікових, індивідуальнопсихологічних особливостей реципієнта, рівня його вихованості, ментальності, темпераменту, стресостійкості, соціального статусу.

Біографії авторів

Олександр Межов , Волинський національний університет ім. Лесі Українки

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови 

Марина Навальна , ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

доктор філологічних наук, професор кафедри документознавства та методики навчання 

Наталія Костусяк , Волинський національний університет ім. Лесі Українки

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови 

Посилання

Білоконенко, Л. Пейоративна й інвективна лексика в міжособистісному конфлікті. Філологічні студії 7 ч. 2, 2012:119–127.

Войцехівська, Н. Інвективи в конфліктному діалогічному дискурсі. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах 29, 2014: 322–332.

Гаврилів, О. Непряма вербальна агресія. East European Journal of Psycholinguistics 6(2), 2019: 7–20.

Иссерс, О. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Москва: КомКнига, 2006.

Макаренко, Н. Інвективна лексика як форма міжособистісного спілкування. Проблеми сучасної психології 22, 2013: 336–347.

Навальна, M. Пейоративи в мові української періодики. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics 22(2), 2017: 85–97.

Пирожков, В. Законы преступного мира молодёжи (криминальная субкультура). Тверь: ИПП«Приз». 1994. http://www.e-readinglib.org/bookreader.php/75561/PirozhkovZakony_prestupnogo_ mira_molodezhi.html.

Сидоренко, Е. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию. Психологические проблемы самореализации личности. СПб: СпбГУ, 1997, 123–142.

Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка. 1970–1980.

Ставицька, Л. Арго. жаргон. сленг: Соціальна диференціяція української мови. Київ: Критика, 2005.

Топчий, Л. Засоби реалізації інвективної прагматики в публіцистичному дискурсі Ірини Калинець. Держава та регіони. Серія: Гуманітарні. науки 1(52), 2018: 95–100.

Український жарґон = A Dictionary of Ukrainian Slang: словник / Леся Ставицька. Київ: Критика, 2005.

Форманова, С. Стилістичні особливості інвективи в українській мові. Записки з українського мовознавства 20, 2013: 124–131.

Шевченко, Л., Дергач, Д., Сизонов, Д., Шматко, І. Юрислінгвістика: словник термінів і понять. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2015.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-26

Номер

Розділ

РОЗДІЛ V Проблеми лінгвістики тексту, дискурсології, когнітивної лінгвістики