Локативний орієнтир як маркер концептуалізації простору

Автор(и)

  • Микола Степаненко Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

DOI:

https://doi.org/10.31558/1815-3070.2021.41.10

Ключові слова:

механізм локалізації; просторовий (локативний) орієнтир; статичність/ директивність / транзитивність; симетрійна / асиметрійна концептуалізація простору; реальна / ірреальна (метонімійна) концептуалізація простору

Анотація

У статті схарактеризовано механізм концептуалізації локативності за участю різних мовних засобів. Розкрито, зокрема, роль просторового орієнтира, репрезентованого припредикатним поширювачем речень структурної моделі Sub+Praed+Adv loc із семантичним описом «носій процесуальної ознаки + процесуальна ознака + просторові межі реалізації процесуальної ознаки», у встановленні конкретного типу статичної, директивної або транзитивної локативності. Вирізнено такі форми ідентифікуваннялокативного орієнтира, як симетрійність / асиметрійність, реальність / ірреальність (метонімійність), з’ясовано специфіку вербалізації їх.

Біографія автора

Микола Степаненко , Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

доктор філологічних наук, професор кафедри української мови

Посилання

Богуцький, В.М. Соматична лексика як засіб просторової номінації в українській, англійській та іспанській мовах. Studia Linguistica 2, 2009: 61–67

Виноградова, О.В. Функціонально-семантична категорія локативності в сучасній українсь-кій літературній мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук. Київ,2001.

Всеволодова, М. В, Владимирский, Е. Ю. Способы выражения пространственных отношений в современном русском языке. Москва : Рус. яз., 1982.

Гак, В.Г. Пространство вне пространства. Логический анализ языка. [В]: Н.Д. Арутюнова, И.Б. Левонтина(ред.) Языки пространств. Москва, 2000, 127–134

Засорина, Л. Н. Грамматика локативных словосочетаний русского языка (проблема синонимии предлогов и наречий) : автореф. дис. ... д-ра филол. наук. Москва, 1977. [

Кобозева, И. М. Грамматика описания пространства. Логический анализ языка. В]: Н.Д. Арутюнова, И.Б. Левонтина (ред.) Языки пространств. Москва: Уроки русской литературы, 2000, 152–162.

Пешковский, А. М. Русский синтаксис в научном освещении. 7-е изд. Москва : Учпедгиз, 1956.

Руденко, М. Енерґія прогресу. Вибрані праці з економії, філософії і космології /упоряд. Р.А. Руденко. Київ : КЛІО, 2015.

Слинько, I. I. Дослiдження з синтаксису української мови за пам’ятками XIV–XVIII ст. (мiсцево-просторовi звороти). Львiв : Вид-во Львiв. ун-ту, 1968.

Українська мова: енциклопедія / редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), Зяблюк М. П. та ін. 3-є вид., зі змінами і доп. Київ: Вид-во «Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана», 2007. Шевельов, Ю. Нарис сучасної української літературної мови: піручник. Мюнхен: Молоде життя, 1951.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-26

Номер

Розділ

РОЗДІЛ ІІІ Теоретичні питання синтаксису