Медична фахова мова доби високого Середньовіччя

Автор(и)

  • Олена Білецька Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, Україна https://orcid.org/0000-0001-5420-3477

DOI:

https://doi.org/10.31558/1815-3070.2026.51.10

Ключові слова:

середньоверхньонімецька мова, медична термінологія, медичний термін, лексико-семантична група, ядро, периферія

Анотація

У статті здійснено структурно-семантичний аналіз медичної термінології у середньоверхньонімецькій мові на матеріалі лексикографічних джерел, зокрема М. Лексера та Г. Бенеке, В. Мюллера і Ф. Царнке. Укладено корпус із 439 медичних лексем, які розподілено за чотирма лексико-семантичними групами: назви хвороб і симптомів (198 одиниць, 45,1 %), назви частин тіла та органів (147 одиниць, 33,5 %), лексеми на позначення лікування й здоров’я (85 одиниць, 19,4 %) та назви медичних професій (9 одиниць, 2 %). Кількісне домінування першої групи відображає патоцентричну спрямованість середньовічної медичної термінології, де опис хвороби слугував основною формою фіксації медичного знання. Значну частину становлять також назви частин тіла та органів, які відображають розвиток анатомічних уявлень у середньоверхньонімецький період. Виявлено розгалужені словотвірні парадигми навколо твірних основ suht-, bluot- та arzen-/arzât-, що свідчить про системний характер термінотворення в медичній традиції. Результати аналізу засвідчують, що медична лексика середньоверхньонімецької мови являє собою структурно організовану систему з виразною ядерно-периферійною організацією. Перспективи подальших досліджень пов’язані з діахронним аналізом розвитку медичної термінології, дослідженням словотвірних моделей медичних термінів, а також порівнянням середньоверхньонімецької медичної лексики із сучасною медичною термінологією.

Біографія автора

Олена Білецька , Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, Україна

кандидат філологічних наук, доцент, декан факультету іноземної та слов’янської філології, доцент кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури

Посилання

Baader G., Keil G. Medizin im mittelalterlichen Abendland. Darmstadt : Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1982.

Conrad L. I., Neve M., Nutton V., Porter R., Wear A. The Western medical tradition: 800 BC to AD 1800. Cambridge: Cambridge University Press, 1955.

Green M. H. Making women’s medicine masculine: The rise of male authority in pre-modern gynaecology. Oxford : Oxford University Press, 2009.

McVaugh M. Medicine before the plague: Practitioners and their patients in the Crown of Aragon, 1285–1345. Cambridge : Cambridge University Press, 1993.

Nutton V. Ancient medicine (2nd ed. 2013). London : Routledge, 2013.

Pormann P. E., Savage-Smith, E. Medieval Islamic medicine. Edinburgh : Edinburgh University Press, 2007.

Roelcke T. Fachsprachen: Eine Einführung. Erich Schmidt, 2010.

Siraisi N. G. Medieval and early Renaissance medicine: An introduction to knowledge and practice. Chicago : University of Chicago Press, 1990.

von Staden H. Herophilus: The art of medicine in early Alexandria. Cambridge : Cambridge University Press, 1989.

Mittelhochdeutsches Handwörterbuch / von Matthias Lexer; digitalisierte Fassung im Wörterbuchnetz des Trier Center for Digital Humanitiesю Version 01/25. URL: https://www.woerterbuchnetz.de/Lexer.

Mittelhochdeutsches Wörterbuch / von Benecke, Müller, Zarncke; digitalisierte Fassung im Wörterbuchnetz des Trier Center for Digital Humanities. Version 01/25. URL: https://www.woerterbuchnetz.de/BMZ.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-20

Як цитувати

Biletska, O. . (2026). Медична фахова мова доби високого Середньовіччя. Лінгвістичні студії, 150-161. https://doi.org/10.31558/1815-3070.2026.51.10

Номер

Розділ

РОЗДІЛ III. Лінгвогеографія, соціолінгвістика, ономастика й термінологія: актуальні підходи, категорії та аспекти