Інтерлінгвальні котоніми у публіцистичному тексті
DOI:
https://doi.org/10.31558/1815-3070.2020.40.1.15Ключові слова:
власне ім’я; інтерлінгвальний конотонім; контекст; модель; публіцистичний текстАнотація
Досліджено інтерлінгвальні конотативні антропоніми / міфоантропоніми публіцистичного тексту. Виявлено твірну основу і значення конотативних одиниць; визначено продуктивні / непродуктивні конотонімні моделі – експліцитні та імпліцитні контексти, які дозволяють констатувати появу переносного значення і засвідчують перехід оніма в конотонім. Сформульовано проблему розмежування конотоніма – перифрази з конотонімом; зазначено перспективи розвитку конотоніміки.
Посилання
Кравченко Е.О. Поетика зв’язків і відношень імені – тексту – поетонімосфери: дис. … д.філол.н. : 10.02.15. К. : Київський національний університет імені Т. Шевченка, 2017. 560 с.
Кравченко Е.О. Словник власних імен поетичних текстів Василя Стуса. Т. 1. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2020. 288 с.
Лукаш Г. П. Актуальні питання української конотоніміки : [монографія]. Донецьк : ТОВ «Видавничо-поліграфічне підприємство “ПРОМІНЬ”», 2011. 448 с.
Лукаш Г. П. Словник конотативних власних назв. Вiнниця : ТОВ «Нiлан-ЛТД», 2015. 392 с.
Мойсієнко А.К. Образний світ онімного слова. Дивослово. 2006. № 4. С. 34–37.
Нахимова Е. А. Прецедентные имена в массовой коммуникации [Текст] : монография. Екатеринбург: ГОУ ВПО «Урал. гос. пед. ун-т»; Ин-т социального образования, 2007. 207 с.
Отин Е. С. Словарь коннотативных собственных имен. М. : ООО «А Темп», 2006. 440 с.
Ратникова И. Э. Имя собственное: от культурной семантики к языковой. Минск : БГУ, 2003. 214 с.
