Терміноутворення в англомовній комп’ютерній терміносистемі: семантичний аспект
DOI:
https://doi.org/10.31558/1815-3070.2026.51.11Ключові слова:
семантичне запозичення, розширення, звуження, спеціалізація значень, адаптація термінів, семантична прозорістьАнотація
У статті досліджено процеси термінотворення в англомовній комп’ютерній терміносистемі з акцентом на семантичний аспект. На основі комплексних лінгвістичних методів здійснено семантичний аналіз особливостей формування та функціонування англомовних комп’ютерних термінів в умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій. Застосування описового методу дозволило проаналізувати їхнє проникнення в мовний обіг та виявити феномен семантичних зрушень у значеннях загальновживаних англомовних комп’ютерних термінів (розширення, звуження та спеціалізація значень). Виокремлено основні способи термінотворення, зокрема семантичні запозичення, термінологізація загальномовної лексики, а також типове для англійської мови словоскладання за моделлю «іменник + іменник». Показано специфіку різних типів термінотворення, зокрема багатокомпонентних термінів, абревіатур і акронімів, а також явищ синонімії, антонімії та метафоризації. Виявлено, що в англомовній комп’ютерній термінології саме семантичний механізм термінотворення відіграє провідну роль у її збагаченні. Семантизація забезпечує її динамічність, адаптивність і зрозумілість для користувачів. Зроблено висновок щодо перспективності подальших лінгвістичних досліджень у термінотворенні в англомовній комп’ютерній терміносистемі з огляду на її постійну еволюцію.
Посилання
Буйвол О. В. Щодо структурної організації комп’ютерної лексики. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. 2021. № 1. С. 105–109. DOI: https://doi.org/10.20998/2227-6890.2021.1.17
Гамаль Ю. А., Кущ Е. О. Історія розвитку англомовної термінології штучного інтелекту та її одиниці грецько-латинського походження. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Т. 33 (72). № 2. Ч. 1. С. 105–109. DOI: https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.2-1/18
Деркач І. В., Колісник М. П. Визначення комп’ютерної термінології як лінгвістичне і галузеве явище. INTERNATIONAL EXPERIENCE IN SCIENTIFIC RESEARCH: III Міжнародна науково-практична конференція (Чикаго, США, 23–25.10.2025). Чикаго, 2025. С. 511–519. Retrieved from https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/INTERNATIONAL-EXPERIENCE-IN-SCIENTIFIC-RESEARCH-23-25.10.25.pdf
Драка А. Р., Кирикилиця В. В., Особливості англомовної комп’ютерної термінології. Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі: збірник наукових праць за матеріалами XV Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (м. Херсон, 4–5 квітня 2024 р.). Херсон, 2024. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/25824/3/draka_kyrykylycia.pdf
Лесневська К. В. Таксономія англомовних термінів IT-сфери. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2024. № 68. DOI: https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.68.19
Мірошниченко А. Т. Сучасна англомовна термінологія ІТ-галузі та особливості її перекладу українською мовою. Запоріжжя, 2023. URL: https://dspace.znu.edu.ua/xmlui/handle/12345/18656
Фесенко І. М., Сивачук О. М. Англомовна комп’ютерна термінологія: структурні особливості та способи творення. Нова філологія. 2021. № 84. С. 248–254. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-35
Bogachyk M., Bihunov D. The structural-semantic features of computer terms in English. Cognitive Studies | Études cognitives. 2020. № 20. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=971108
Casas Gómez M. Conceptual relationships and their methodological representation in a dictionary of the terminological uses of lexical semantics. Fachsprache. 2020. Vol. 42. №1–2. P. 2–26. URL: https://elibrary.utb.de/doi/abs/10.24989/fs.v42i1-2.
L’Homme M.-C. Maintaining the balance between knowledge and the lexicon in terminology: a methodology based on frame semantics. Lexicography. 2018. Vol. 4. P. 3–21. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s40607-018-0034-1.
Pecman M. How term variation and neology shed light on scientific progress and current social issues: teaching term variation to future terminologists and translators with AI-augmented corpus linguistics methods. The 6th International conference on Scientific, administrative and educational dimensions of terminology, The Centre of Terminology of the Institute of the Lithuanian Language, Vilnius, Lithuania. 2025. URL: https://hal.science/hal-05290184/
Ralli N., Tamás D. M. How to create and manage terminology resources: a practical guide from two termbases. Journal of Digital Terminology and Lexicography. 2025. Vol. 1. № 1. P. 61–82. DOI: https://doi.org/10.25430/pupj.jdtl.1751631260
Salloum S. A., Khan R., Shaalan K. A survey of semantic analysis approaches. Proceedings of the International Conference on Artificial Intelligence and Computer Vision (AICV2020) (Cairo, Egypt, on April 8–10, 2020). Cham: Springer, 2020. P. 61–70. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-44289-7_6
MacLaury R. E. Lexical semantics. Handbook of Pragmatics. Amsterdam: John Benjamins, 2022. P. 855–864. DOI: https://doi.org/10.1075/hop.2.lex3
MacLaury R. E. Lexical semantics. Handbook of Pragmatics. Amsterdam: John Benjamins, 2022. P. 855–864. DOI: https://doi.org/10.1075/hop.2.lex3
