Лінгвістичні студії

Титул і зміст міжнародного збірника наукових праць.

Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

Розглянуто актуальні проблеми теорії мови, з’ясовано напрями еволюції морфологічних і синтаксичних категорій, визначено актуальні проблеми зіставно-типологічного вивчення мов, а також лінгвістики тексту, дискурсології й дискурс-аналізу, встановлено особливості функційної семантики фразеологічних і лексичних одиниць, окреслено особливості розвитку етнолінгвістики, лінгвокультурології та ономастики, висвітлено напрями прикладної лінгвістики, висловлена оцінка актуальності та значущості нових лінгвістичних праць.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів-філологів.

Особливості процесу адвербіалізації форм дієприслівника

Лариса Азарова — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті доведено, що становлення категорії дієприслівників є виявом дії внутрішніх законів мови. Дієприслівники збагачують граматичні прийоми, способи вираження в мові логічного поняття дії для більш точного і розчленованого вираження думки. Особливу увагу приділено розгляду двох ступенів адвербіалізації, властивих дієприслівнику. Перший ступінь засвідчує набуття незмінності й збереження синтаксичних зв’язків вихідного дієслова, а другий − повя’заний із втратою дієприслівником його сполучувальних можливостей, здатності поєднуватися із залежними словами.

Категорійність дієприкметника: граматична і лексикографічна практики

Анатолій Загнітко — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянута категорійність дієприкметника з урахуванням поєднання в ньому прикметникових і дієслівних ознак, вияв яких в одних позиціях постає співмірним, а в інших − зазнає істотних змін, що й зумовлює активне формування в однієї лексеми двох і більше ад’єктивних значень, які починають активно впливати на первинну семантику активних і/чи пасивних дієприкметникових форм. На тлі сучасних нормативних тенденцій скваліфікований статус тих віддієслівних похідних, які в композиційному плані втрачають і/чи втратили ознаки дієслівности й набувають системного характеру ад’єктивів, що послідовно відображене в сучасних лексикографічних практиках та почасти в прескриптивних описах.

Словозміна займенникових прикметників: парадигмологічна дескрипція

Андрій Колесников — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті здійснено парадигмологічний опис словозміни займенникових прикметників сучасної української мови, яка характеризується більшою варіативністю порівняно зі словозміною незайменникових прикметників. Типологію відмінювання займенникових прикметників узагальнено за такими параметрами структури парадигм, як: змінюваність / незмінюваність за відмінками; ступінь наближеності флексій до словозміни автосемантичних прикметників; наявність у словозміні займенникових прикметників ознак відміни автосемантичних прикметників твердої, м’якої та мішаної груп; складність словотвірної будови займенникових прикметників; реалізація грамеми кличного відмінка; наявність варіантних відмінкових форм, пов’язаних з інтерпозицією прийменника.

Текст як когнітивно-комунікативний інструмент професійного становлення майбутнього фахівця

Олена Антонюк, Людмила Коваль — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено текст як важливий когнітивно-комунікативний інструмент процесу професійного становлення майбутніх фахівців нефілологічного профілю (правників, економістів, журналістів, аналітиків з кібербезпеки). Обґрунтовано роль тексту у формуванні професійної картини світу здобувачів вищої освіти; окреслено методику переходу від аналізу наявних професійних текстів до продукування авторських. Доведено, що робота з текстом дозволяє комплексно розвивати мовну, мовленнєву та комунікативну професійні компетентності.

Девіації в процесах породження мовлення (етап категоризації)

Флорій Бацевич — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

Розглянуто проблеми виникнення девіацій на глибинному етапі категоризації аспектів мово-думки (термін О. Потебні), виділених у процесі адресантом початкового задуму. Виявлені основні причини неузуального оперування мовцем складниками протосмислу, які формують категорійне наповнення цього цілісного утворення як мовленнєво-мисленнєвого фрейму (енграми): а) декатегоризація (втрата категорійних ознак), б) гіперкатегоризація (надузагальнення семантичних складників категорії), в) когнітивний зсув (зрушення категорійних складників). Визначені перспективи девіатологічних досліджень усного спонтанного мовлення.

Метакомунікація як інструмент маніпулятивного впливу в німецькомовному рекламному дискурсі

Дар’я Бербенець — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

Статтю присвячено дослідженню метакомунікативних висловлень як засобу прихованого маніпулятивного впливу в німецькомовному рекламному дискурсі. Актуальність зумовлена потребою вивчення імпліцитних стратегій впливу в умовах інформаційного перенасичення та специфікою модальних засобів німецької мови. Мета роботи – виявити та систематизувати метакомунікативні тактики й проаналізувати їхню взаємодію з візуальними елементами. Матеріал становлять 107 рекламних текстів (2015–2025). Використано дискурс-аналіз, прагмалінгвістичний і мультимодальний підходи. У результаті розроблено функціональну типологію метакомунікативних тактик (ілюзія довіри, імітація спілкування, емоційне зараження, апеляція до авторитету, висловлення особистої думки). Доведено, що їхній маніпулятивний потенціал реалізується через поєднання експліцитних і імпліцитних засобів, а візуальні елементи виконують директивну функцію, формуючи сприйняття реклами як автентичного досвіду.

Ідіоми на позначення людини в діловій англійській мові: eтимологічні, когнітивні та концептуальні основи

Наталія Іщук — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано етимологічне походження, когнітивні механізми утворення та концептуальні моделі англомовних ідіом на позначення людини, які функціонують у діловій англійській мові. У дослідженні використано інтегрований підхід, що поєднує традиційний етимологічний аналіз, типологію когнітивних механізмів формування ідіом та теорію концептуальної метафори. Аналіз джерел походження виявив, що найпродуктивнішими є побут та повсякденне життя (36,1%), професійна сфера та промисловість (20,2%), спорт (8,2%), біблійні та літературні джерела (7%). Аналіз когнітивних механізмів фразеологізації виявив, що домінантним механізмом є метафоризація (69,62%), яка включає зооморфні, соматичні, професійні, побутові, колірні метафори та метафори розміру. Метонімізація становить 5,7% корпусу, структурне варіювання – 11,39%, іронізація та вторинна номінація – 4,43%, калькування та міжкультурні запозичення – 4,43%, гібридні механізми – 4,43%. Когнітивно-концептуальний аналіз дозволив виділити 7 базових метафоричних моделей осмислення людини: ЛЮДИ – ТВАРИНИ, ЛЮДИ – ОБ’ЄКТИ/МАТЕРІАЛИ, ЛЮДИ – МАШИНИ/ІНСТРУМЕНТИ, ЛЮДИ – ФІЗИЧНІ ТІЛА, ЛЮДИ – ОБ’ЄКТИ ВИМІРУ ТА ОЦІНКИ, ЛЮДИ – СОЦІАЛЬНО МАРКОВАНІ ОБ’ЄКТИ, ЛЮДИ – ЕЛЕМЕНТИ ПРОСТОРУ ТА РУХУ.

Поетика онімів ольфакторного світу у романі П. Зюскінда «Das parfum. Die geschichte eines mӧrders»

Елла Кравченко, Ігор Латинцев — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

Розглянуто особливості поетонімів як носіїв експліцитних та імпліцитних смислів тексту; маркерів ольфакторного / синестетичного світу, репрезентантів образності постмодерністського твору. Проаналізовано топоніми, еклезіоніми та ін. номінативні одиниці, що беруть участь у висвітленні ідейно-художньої концепції, засвідчують розвиток тексту й сюжету, виявляють специфіку постмодерністського роману. З’ясовано багатогранність семантичної сторони поетонімів, зумовлену синестезією.

Семантико-прагматичне навантаження модальних дієслів в англомовному медіадискурсі періоду першого року російсько-української війни

Наталя Стрюк, Софія Дудник — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто особливості функціонування модальних дієслів як інструментів впливу в якісній англомовній пресі. На матеріалі корпусу текстів британського видання «The Guardian» за перший рік повномасштабної російсько-української війни здійснено комплексний аналіз семантико-прагматичного потенціалу модальних одиниць. Встановлено, що модальність у медіатекстах воєнного періоду виходить за межі суто граматичних значень, перетворюючись на механізм конструювання стратегічних наративів. Виокремлено та проаналізовано п’ять функційно-семантичних груп модальних дієслів: передбачення, ймовірність, намір, здатність та зобов’язання. На основі кількісного аналізу доведено домінування епістемічної модальності, що свідчить про пріоритетність аналітичного прогнозування та моделювання майбутніх сценаріїв над прямим імперативом.

Медична фахова мова доби високого Середньовіччя

Олена Білецька — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті здійснено структурно-семантичний аналіз медичної термінології у середньоверхньонімецькій мові на матеріалі лексикографічних джерел, зокрема М. Лексера та Г. Бенеке, В. Мюллера і Ф. Царнке. Укладено корпус із 439 медичних лексем, які розподілено за чотирма лексико-семантичними групами: назви хвороб і симптомів (198 одиниць, 45,1 %), назви частин тіла та органів (147 одиниць, 33,5 %), лексеми на позначення лікування й здоров’я (85 одиниць, 19,4 %) та назви медичних професій (9 одиниць, 2 %). Кількісне домінування першої групи відображає патоцентричну спрямованість середньовічної медичної термінології, де опис хвороби слугував основною формою фіксації медичного знання. Значну частину становлять також назви частин тіла та органів, які відображають розвиток анатомічних уявлень у середньоверхньонімецький період. Виявлено розгалужені словотвірні парадигми навколо твірних основ suht-, bluot- та arzen-/arzât-, що свідчить про системний характер термінотворення в медичній традиції. Результати аналізу засвідчують, що медична лексика середньоверхньонімецької мови являє собою структурно організовану систему з виразною ядерно-периферійною організацією. Перспективи подальших досліджень пов’язані з діахронним аналізом розвитку медичної термінології, дослідженням словотвірних моделей медичних термінів, а також порівнянням середньоверхньонімецької медичної лексики із сучасною медичною термінологією.

Терміноутворення в англомовній комп’ютерній терміносистемі: семантичний аспект

Кирило Плоткін — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено процеси термінотворення в англомовній комп’ютерній терміносистемі з акцентом на семантичний аспект. На основі комплексних лінгвістичних методів здійснено семантичний аналіз особливостей формування та функціонування англомовних комп’ютерних термінів в умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій. Застосування описового методу дозволило проаналізувати їхнє проникнення в мовний обіг та виявити феномен семантичних зрушень у значеннях загальновживаних англомовних комп’ютерних термінів (розширення, звуження та спеціалізація значень). Виокремлено основні способи термінотворення, зокрема семантичні запозичення, термінологізація загальномовної лексики, а також типове для англійської мови словоскладання за моделлю «іменник + іменник». Показано специфіку різних типів термінотворення, зокрема багатокомпонентних термінів, абревіатур і акронімів, а також явищ синонімії, антонімії та метафоризації. Виявлено, що в англомовній комп’ютерній термінології саме семантичний механізм термінотворення відіграє провідну роль у її збагаченні. Семантизація забезпечує її динамічність, адаптивність і зрозумілість для користувачів. Зроблено висновок щодо перспективності подальших лінгвістичних досліджень у термінотворенні в англомовній комп’ютерній терміносистемі з огляду на її постійну еволюцію.

Додаток (№ 7) до Фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини)

Анатолій Сагаровський — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті представлено близько 150 фразеологізмів, які з певних причин не потрапили до «Фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини)» і шести додатків цього ж автора. Мікростатті у пропонованому матеріалі, як і в попередніх, оформлено за новішими зразками «діалектної» фразеографії, окрім зазначення пунктів конкретного зафіксування і переважного вживання ФО, укладач також відмовився від транскрибування і навіть транслітерування.
Автор проводить арґументовану думку про практично невичерпну ємність фразеологічного фонду мовлення означеного реґіону (як і будь-якого іншого), значне різноманіття типів і різновидів ФО, множинність походження, граничну образність й естетично-виражальну цінність фразеологічних утворів.

Типологія та стратегії відтворення перекладних відповідників у польсько-українському юридичному дискурсі

Лідія Барановська — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено питання адекватності та еквівалентності перекладу в межах польсько-українського юридичного дискурсу. Розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти відтворення правової лексики, зокрема специфіку функціонування перекладних відповідників у спеціалізованих текстах (декларації, конвенції, меморандуми, протоколи). Проаналізовано системний характер лексичних трансформацій як інструментів подолання міжмовної асиметрії. Приділено увагу стратегіям вибору варіантних відповідників та заповнення лакун задля збереження змісту та термінологічної точності оригіналу. Доведено, що успішна передача правових понять вимагає від перекладача врахування контекстуальних, лінгвокультурних та прагматичних чинників.

Художні функції гуцульських діалектизмів у белетристичних текстах: методика вивчення

Валентина Ґрещук — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

У статті запропоновано нові методичні підходи до вивчення художніх функцій гуцульських діалектизмів в українській художній мові на заняттях із дисциплін мовно-літературної освітньої галузі. Зосереджено увагу на важливій ролі гуцульської діалектної лексики в образотворенні, характеротворенні, індивідуалізації, регіональній ідентичності, в адекватному відображенні подій, ландшафту, побуту, звичаїв, традицій, місцевого колориту. Установлено, що гуцульські діалектизми виконують важливі функції художньої переконливості та етнографічної достовірності, сприяють пізнанню матеріальної та духовної культури гуцулів і стають засобом творення мовної експресії.

Золотий ключик від шафи з пареміями

Дмитро Пилипчук — Wed, 20 May 2026 00:00:00 +0300

Поміж видань української фольклорної пареміографії найбільшим за всю історію публікацій став тритомник, упорядкований М. М. Пазяком, що його видала «Наукова думка» у 1989–1991 рр. (загальний обсяг трьох книг становив 110,15 обл.-вид. арк). Певна річ, доробок Пазяка як пареміографа цим не обмежується; за десять років, уже по смерти, з’явилася нова його книга: Українські прислів'я, приказки та порівняння з літературних пам'яток / Упоряд. М. М. Пазяк. – Київ: Наукова думка, 2001.– 388 с. Отже ж, перша з названих тут публікацій таки залишається нашою Говерлою новітньої пареміографії, чи не найзнаковішою для сучасного читача.