Лінгвістичні студії

Голофразис як маркер творчої еволюції українського словотвору

Олена Важеніна, Людмила Вернигора — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано явище голофразису як неузуального способу словотворення, що виявляє тенденцію до активного функціонування в сучасному українському дискурсі, зокрема в інтернет-дискурсі та соціально-політичній комунікації. Визначено його роль у структурі електронного тексту й віртуальної комунікації, описано прагматичні, когнітивно-комунікативні та медіалінгвістичні аспекти голофразису. Розкрито його функції в художньому, публіцистичному й політичному дискурсах, а також механізми утворення нових словотвірних моделей. Наголошено на взаємозв’язку голофразису з розвитком комунікативної компетентності мовців, інтенційно-прагматичною організацією тексту та процесами інституціоналізації неологізмів у сучасному мовному просторі України.

Теоретичне осмислення давноминулого часу в українських граматиках ХІХ століття

Василь Ожоган — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано становлення та еволюцію грамеми давноминулого часу категорії часу в українських граматиках ХІХ століття. На основі порівняльного аналізу східноукраїнських і західноукраїнських граматичних праць з’ясовано, що впродовж ХІХ ст. в українській лінгвістичній традиції відбулося поступове формування чотирикомпонентної системи грамем категорії часу (теперішній, минулий, давноминулий/передминулий і майбутній). Визначено структурні моделі утворення давноминулого часу, простежено семантичні відтінки та варіативність уживання.
Показано, що усталення термінології (давнопрошедший, давноминулий, передминулий) було наслідком тривалої взаємодії української, латинської, польської, церковнослов’янської й російської граматичних традицій. Виявлено, що в ХІХ столітті давноминулий час набув статусу окремої грамеми в системі категорії часу українського дієслова, а його назва передминулий час закріпилася в науковому описі на початку ХХ століття.

У “мовотворчій” стихії революцій

Максим Вакуленко — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

Рецензія на Передмову до “Вебсловника жіночих назв української мови”.
Вебсайт Лейпцізького університету інформує, що Олена Синчак проводить дослідження в рамках проєкту Німецької програми академічних обмінів (DAAD): «Жінки в українських словниках: лексикографічне оновлення онлайн-словника українських жіночих особових імен і українсько-німецьких словників» [“Women in Ukrainian Dictionaries: Lexikographische Aktualisierungen des Web-Wörterbuchs der ukrainischen weiblichen Personenbezeichnungen und des Ukrainisch-Deutschen Wörterbuchs”] (Feminitiva im Ukrainischen). Ідеться, зокрема, про слова «міністерка», «політикиня» та інші. У повідомленні зазначено, що головною проблемою дослідження є відсутність чітких правил і рекомендацій для створення таких понять і що традиційне академічне мовознавство не схвалює ці ініціативи. Метою проєкту є оновлення «Вебсловника жіночих назв української мови» (Львів, 2022) та «Українсько-німецького словника» (Лейпціг, 2016–2024).

Поступ української лінгводидактики: модерний підручник із зіставного мовознавства

Тетяна Космеда — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

Рецензія на підручник: Лучик А. Зіставне мовознавство.
Підручник із «Зіставного мовознавства» авторства Алли Лучик презентує основи наукових знань із нормативної навчальної дисципліни й укладений відповідно до мети і завдань вишівської програми. Зокрема, мета курсу – ознайомити слухачів із методологією і принципами зіставних досліджень, показати спільні й відмінні риси мов світу на всіх рівнях мовної структури, висвітлити діяльність у цій сфері ключових постатей світового мовознавства, важливих лінгвістичних напрямів і шкіл. Серед завдань цієї дисципліни – ознайомлення з методами порівняльних досліджень для розширення загальнолінгвістичної підготовки філолога, сприяння формуванню навичок самостійної роботи з фаховою літературою, підготовка спеціалістів до творчої практичної діяльності в галузі освіти, культури й науки.

Мовні інновації війни: українські військові неосемантизми та їх переклад німецькою мовою

Олена Білецька — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

Статтю присвячено комплексному аналізу українських військових неосемантизмів у складі професійного жаргону військовослужбовців та опису стратегій їхнього перекладу у парі українська – німецька мови. Мета статті – виявити механізми семантичної деривації й прагматичні параметри функціонування цих одиниць та визначити оптимальні способи їхнього відтворення німецькою мовою. Джерельна база становить корпус із 79 лексичних одиниць. Визначено, що неосемантизація є одним з провідних способів оновлення військового соціолекту: формально сталі одиниці набувають нових значень через метафору (за зовнішньою подібністю, за функцією, за способом дії), абревіатурну деривацію та кодування числами. За тематичними групами домінують назви зброї, снарядів та амуніції (23 одиниці, 29,1%), назви осіб (18 одиниць, 22,8%), назви військової техніки та транспортних засобів (14 одиниць, 17,7%); менші кластери становлять одяг (5 одиниць, 6,3%) та побут (3 одиниці, 3,8%). З’ясовано, що образність (фігуральність) є ключовою прагматичною характеристикою досліджуваних одиниць і виконує функційну роль. Метафоричні перенесення забезпечують когнітивну прозорість і, водночас, експресивно-оцінну маркованість, підсилюючи внутрішньогруповий код. У перекладі найчастотнішими виявилися використання нейтрального словникового відповідника, наближений і описовий переклад; транскрипція / транслітерація і калькування зберігають культурний маркер, але звужують коло реципієнтів.

Цифрові технології як інструмент індивідуалізації лінгвістичної підготовки здобувачів вищої освіти

Анна Перепелюк — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

Розглянуто особливості використання цифрових технологій, зокрема чат-ботів, для покращення вивчення англійської мови у закладах вищої освіти. Акцент зроблено на важливості індивідуалізації навчання, що забезпечує адаптацію освітнього процесу до потреб, темпу та рівня підготовки студентів. Проаналізовано сучасні наукові підходи, як засоби підвищення ефективності мовної освіти. Представлено алгоритм створення чат-бота і можливостей його використання для розвитку комунікативних навичок здобувачів. Результати дослідження підтверджують, що інтеграція штучного інтелекту і цифрових технологій сприяє персоналізації, підвищенню мотивації та ефективності вивчення англійської мови.

Структурна характеристика англомовного фанфікшену

Дарина Станко , Ірина Колегаєва — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу внутрішньої організації англомовного фанфікшену як різновиду вторинної літературної комунікації, що формується у цифровому середовищі та відзначається жанровою різноманітністю, динамічністю і відкритістю до креативних трансформацій. Фанфікшен розглядається як текстовий, дискурсивний і платформенний феномен, у межах якого художня творчість поєднується з механіками соціальної взаємодії та культурної саморепрезентації. На основі корпусу з 500 текстів загальним обсягом близько 200 000 слів, відібраних із фанатських платформ FanFiction.net та Archive of Our Own, здійснено комплексне дослідження трьох рівнів структурної організації фанфікшену. У текстовій площині виокремлено жанрові моделі (продовження канону, пропущені сцени, fix-it fiction, альтернативні всесвіти), характерні сюжетні архітектоніки та інтертекстуальні механізми, що забезпечують формування «фанону» як колективно узгодженої інтерпретації канонічного матеріалу. Дискурсивний рівень демонструє інтерактивність, наявність метакомунікації, полікодовість і гібридність стилю, що поєднує риси традиційного літературного письма з елементами цифрової комунікації (жаргон, емодзі, коментарі, звернення до читачів). Платформенний рівень виявляється через системи тегів, рейтингів і тропів, які виконують роль навігаційних і смислотворчих інструментів, що не лише організовують тексти, а й формують горизонти очікувань аудиторії та визначають рамки інтерпретації. У результаті доведено, що англомовний фанфікшен функціонує не як маргінальний продукт масової культури, а як багатовимірний дискурсивний феномен і комунікативна екосистема, де канон виступає відправною точкою для колективної креативності й вироблення нових смислів.

Жанри сучасного електронного листування: традиційні і нові підходи

Анастасія Троян — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджуються жанрові особливості сучасного електронного листування як форми комунікації, що поєднує риси традиційного епістолярного жанру та інноваційні ознаки цифрового середовища. Проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників (M. A. K. Halliday, D. Crystal, J. Yates, W. Orlikowski, S. Herring та ін.), окреслено роль електронних повідомлень у міжособистісній, професійній та юридичній сферах. Зроблено висновок про гібридизацію жанру та необхідність подальшого вивчення його мовних і соціокультурних аспектів.

Лінгвопрагматичний аналіз відповідей бренду на купівельний намір в англомовному ритейловому дискурсі Facebook

Ольга Яшенкова — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті представлено лінгвопрагматичний аналіз відповідей бренду на купівельні наміри клієнтів у коментарях користувачів на офіційній сторінці Macy’s, однієї з найбільших американських мереж універмагів, що пропонує одяг, взуття, косметику та товари для дому. Дослідження зосереджене на специфіці англомовного цифрового ритейлового дискурсу, де перетинаються транзакційна та реляційна функції комунікації. Виокремлено одинадцять типів відповідей бренду, кожен із яких визначається ключовими прагматичними функціями і характерними вербальними та невербальними засобами (персоналізація, оцінна лексика, модальні конструкції, експресивна пунктуація, емодзі). Отримані результати демонструють, що відповіді бренду виконують не лише стимулюючу, а й інтегративну функцію, що сприяє встановленню емоційного зв’язку, розвитку довіри та підвищенню лояльності клієнтів. Дослідження окреслює перспективи порівняльних і мультимодальних досліджень на різних платформах соціальних мереж та в різних культурних контекстах.

Особливості організації прикордонного термінологічного поля

Дарина Лазарчук — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

Стаття досліджує структуру прикордонного термінологічного поля. Розвідка звертає увагу на багатоаспектність прикордонної термінології, а також зауважено про те, що моделювання термінологічного поля сприяє структуруванню й впорядковуванню знань в єдину систему. Закцентовано на потребі систематизації прикордонних термінів задля уникнення неточностей під час комунікації, укладання нормативно-правових актів із застосуванням точної та однозначної термінології. Скваліфіковано такі поняття як: термінологічне поле, мікрополе, лексико-семантична група. Виокремлено ядро, ближню та дальню периферії, що уможливлює систематизацію прикордонних термінів, а також допомагає виокремити поняття першого та другого порядків. Виділено 5 мікрополів, які функціюють в межах прикордонного термінологічного поля. Кожне мікрополе містить декілька лексико-семантичних груп. З’ясовано, що у складі деяких наявні лексико-семантичні підгрупи, що вказує на ієрархічність прикордонного термінологічного поля.

Вербалізація політичної антитези Америка ↔ Росія в дискурсивно-текстовому просторі Дмитра Донцова

Оксана Микитюк — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

З урахуванням положень екзистенційної прагматики проаналізовано вербалізацію антитези Америка ↔ Росія в дискурсивно-текстовому просторі Д. Донцова. Відтворено суспільне, історичне та культурне тло епохи, що в мовомисленні політика стало базою для формування протиставлень. Виявлено, що основними прийомами омовлення антитези Америка ↔ Росія є прийом аргументації та прийом звернення до авторитетів (інтертекстуальні вкраплення). Доведено, що мовна компетенція, комунікативна спроможність та дієвість політичної мовної особистости Д. Донцова базована на умінні актуалізовувати політтопоніми, які змодельовані через вектори позитиву й негативу, що є основою протиставлень.

Особливості реалізації концепту «темрява» в сучасному українському фантастичному дискурсі (корпусний підхід)

Ольга Бойко — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу концепту «темрява» в українському фантастичному дискурсі із застосуванням корпусного підходу. Джерельну базу становлять твори з онлайн-платформ «Літавиця» та «Зоряна фортеця». Мета статті – дослідити семантичне наповнення концепту «темрява» у фантастичних текстах після 2000 року. У статті здійснено аналіз ядрових і периферійних лексем, що позначають «темряву», з урахуванням їхніх фізичних, міфопоетичних, метафоричних та екзистенційних характеристик. Дослідження демонструє, що темрява постає як концепт з багатим семантичним потенціалом, уособлюючи хаос, зло, невідоме й водночас матеріалізуючись у художньому тексті через ознаки щільності, всеосяжності, вічності й біоморфізму.

Семантичний вибір автора в літературному тексті (на матеріалі фентезійних романів про Гаррі Поттера Дж. К. Роулінг)

Анатолій Загнітко , Вікторія Андрущенко — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

Cтаття аналізує літературний текст у комунікативному аспекті як взаємодію між адресантом і адресатом. Категорія адресантності розглядається як комунікативна категорія, що формалізується мовними засобами вираження категорії зв’язності на формальному, семантичному та комунікативному рівнях тексту. На семантичному рівні чинниками маніфестації категорії адресантності виступають референційна, сполучникова та тематична зв’язність, а також тематично-рематичні семантичні відношення, простежувані в межах аналізованих літературних текстів (цикл творів про Гаррі Поттера Дж. К. Роулінг). Уміла інтерпретація адресатом авторського семантичного вибору сприяє адекватному розумінню й ефективному сприйняттю авторської інтенції, закладеної в літературному тексті.

Специфіка українського емоційного концепту бентега порівняно з німецькими angst і sehnsucht

Костянтин Мізін , Володимир Кононенко — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто особливості смислової структури актуального в українській лінгвокультурі емоційного концепту (ЕК) БЕНТЕГА на тлі німецьких ЕК ANGST і SEHNSUCHT. Шляхом опрацювання даних репрезентативних корпусів української та німецької мов виявлено, що ЕК БЕНТЕГА є амбівалентним, бо він репрезентує дифузну «гірко-солодку» емоцію, виражаючи смисли низки тісно сплетених негативних, нейтральних і навіть позитивних емоцій – страху, збентеження, зніяковіння, хвилювання, інтересу, захопленості, збудження та любові. Своїм «гірким» ракурсом (метафізичний страх, тривога, смутне передчуття) цей ЕК подібний до німецького ANGST, а «гірко-солодким» («солодкі» фантазії, сподівання та мрії з перспективою неможливості їхньої реалізації) – до SEHNSUCHT. Утім, ні ANGST, ні SEHNSUCHT не є еквівалентними українському ЕК БЕНТЕГА, оскільки кожен із них лише частково перекриває смислову структуру останнього.

Сучасна українська психолінгвістика: діяльність одеського психолінгвістичного осередку (фрагментарно-аспектуальний огляд к. ХХ – поч. ХХІ ст.)

Тетяна Космеда — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлено одну з прогалин української психолінгвістичної історіографії – окреслено основні досягнення, насамперед напрями та аспекти діяльності сучасної одеської психолінгвістичної школи, вказано на новаторські методики та внесок у розвиток метамови психолінгвістики. Схарактеризовано багатоаспектну діяльність лідера й засновника цієї школи – професора Т. Ковалевської, а також визначено внесок провідних персоналій розглядуваного осередку – Н. Бардіної, О. Карпенко, А. Кениз (Славової-Ковалевської), С. Форманової. Дослідження здійснено на синхронному зрізі (к. ХХ – поч. ХХІ ст.). Продемонстровано, що сучасна українська психолінгвістика презентує потужний розвиток і має велику перспективу.

Безіменність як прийом поетики в романі Е. М. Ремарка «Im westen nichts neues»

Вікторія Патріарх — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

Статтю присвячено дослідженню безіменності у романі Е. М. Ремарка «Im Westen nichts Neues». Проаналізовано безонімні номінації на позначення узагальнених об’єктів, що беруть участь у створенні художньої цілісності та образності (тексто- й образотвірна роль), розвивають сюжет (сюжетоутворювальний потенціал), демонструють специфіку антивоєнного роману (жанроутворювальна роль). Виявлено й описано засоби і прийоми поетики безіменності, що забезпечують потрактування ідейно-художньої концепції роману.

Антонімійні опозиції в сучасному воєнному дискурсі

Людмила Юлдашева — Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено антонімійні опозиції як ключовий структурно-семантичний і прагматичний засіб художнього мовлення в сучасному воєнному дискурсу. Акцентовано на бінарній природі концепту ВІЙНА, який поєднує позитивно й негативно марковані лексеми, що відображають морально-ціннісне розмежування між «своїм» і «чужим». Аналіз охоплює поетичні твори сучасних українських авторів (2014–2025), які формують нову мовну картину світу в умовах війни. Визначено типи антонімій, їхню аксіологічну природу, семантичні особливості. Кваліфіковано протиставлення як засіб експресії, інтерпретації реальності та впливу на свідомість читача.

Титул і зміст міжнародного збірника наукових праць.

Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 +0200

Розглянуто актуальні проблеми теорії мови, з’ясовано напрями еволюції морфологічних і синтаксичних категорій, визначено актуальні проблеми зіставно-типологічного вивчення мов, а також лінгвістики тексту, дискурсології й дискурс-аналізу, встановлено особливості функційної семантики фразеологічних і лексичних одиниць, окреслено особливості розвитку етнолінгвістики, лінгвокультурології та ономастики, висвітлено напрями прикладної лінгвістики, висловлена оцінка актуальності та значущості нових лінгвістичних праць.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів-філологів.