Лінгвістичні студії

Титул і зміст міжнародного збірника наукових праць.

Розглянуто актуальні проблеми теорії мови, з’ясовано напрями еволюції морфологічних і синтаксичних категорій, визначено актуальні проблеми зіставно-типологічного вивчення мов, а також лінгвістики тексту, дискурсології й дискурс-аналізу, встановлено особливості функційної семантики фразеологічних і лексичних одиниць, окреслено особливості розвитку етнолінгвістики, лінгвокультурології та ономастики, висвітлено напрями прикладної лінгвістики, висловлена оцінка актуальності та значущості нових лінгвістичних праць.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів-філологів.

Амбівалентність як критерій крос-культурної специфіки емоційних концептів: дані англійськомовного й німецькомовного веб-корпусів

Костянтин Мізін — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

У статті за допомогою опрацьованої корпуснобазованої методики з’ясовано, що амбівалентність може бути одним із критеріїв визначення крос-культурної специфіки емоційних концептів (ЕК). Апробація методики здійснена на прикладі ЕК англосакс. JOY – нім. FREUDE і англосакс. SADNESS – нім. TRAUER, які репрезентують базові емоції радості та смутку. Залучення емпіричних даних веб-корпусів дало змогу верифікувати тезу, що позитивний JOY містить більше негативних смислів, ніж FREUDE, а негативний SADNESS, навпаки, частіше трактується позитивно, ніж TRAUER. Прикметно, що визначення показників оцінки найрелевантніших 20-ти концептних проксиматів смислової структури ЕК JOY – FREUDE і SADNESS – TRAUER не підтвердило цю тезу, оскільки отримані результати є дещо протилежними.

Сполучниково-протиставна парадигмальність: структура та функції

Анатолій Загнітко — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

З’ясовано напрями переосмислення в сучасній граматиці традиційних підходів до тлумачення частиномовних класів слів через пошук відповідних когнітивних механізмів, функційних статусів, прагматичних орієнтувань та інше таких угруповань лексем. Кожний із таких підходів цілком заслуговує на увагу, оскільки розглядає той чи той категорійний клас у відповідному аспекті: когнітивний – через активне використання концептуально-репрезентативного аналізу й когнітивно-матричного методу для встановлення прототипних категорій, функційний – визначення й диференціювання первинних і вторинних виявів лексемних множин категорійних класів, прагматичний – вивчення інтенційних можливостей відповідних форм частиномовних класів, дескриптивний – інвентаризація позицій, ономасіологічний – простеження номінативних особливостей, пор. також сукупність морфологічного, синтаксичного, семантичного й інтуїтивного. Істотним є встановлення кваліфікаційних ознак частиномовного класу сполучників із виявом особливостей і закономірностей їх структурності, парадигмальності, позиційності та функційності, оскільки в загальній множині наукових студіювань найбільшою мірою зосереджувано увагу на співвідносності аналітичних і синтетичних тенденцій у сполучниковому класі, а також на з’ясуванні спеціалізованості й транспозиційності в його структурі (М. Вондрачек, К. Городенська, М. Мірченко та ін.), водночас актуальним постає з’ясування позиційного усталення і/чи неусталення сполучникових слів, встановлення ємності парадигмальності сполучників загалом та кожного зокрема. Важливим є розкриття функційної наповнювавості сполучникових слів, для чого необхідно простежити шлях від часткового до повного розмивання первинної семантики транспонем.
Дослідження сполучників у їхніх синтаксичному й семантичному усталеннях та закріпленнях і морфологічній ідентифікації вимагає розширення методологійних та алгоритмових процедур і використання методики функційної аналогійності, Підхід до сполучника з опертям на функційне усталення стає на заваді для кваліфікації прилеглих до нього елементів у сполучній функції. Застосування методики функційної аналогійності має підґрунтям тлумачення такого аналітичного утворення як реалізатора сполучниковості. Втягування повнозначного і/ чи неповнозначного слова в релятивну підсистему має континуумний характер, де кваліфікаторами континуумної шкали є множина ознак, що відображають релятивізацію не як постання, а як процес. Діагностування сполучникових ознак передбачає створення та застосування відповідного алгоритму. Процес релятивізації найбільшою мірою має стосунок до синтаксису й семантики, оскільки закономірності реалізації синтаксичного зв’язку та вираження семантичних відношень актуалізують входження повнозначного слова в релятивну сферу та формування цілісної регулярно впізнаваної одиниці, що покроково набуває ознак відтворюваності, регулярності та ін. Функційна аналогійність постає одним із критеріїв синтаксичної класифікації лексики та надання кваліфікації морфологічного слова надійних теоретико-методологійних основ.

Граматична категорія роду іменника в українській мові: парадигмологічна дескрипція

Андрій Колесников — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

Автор подає опис парадигматичної структури граматичної категорії роду номінативних і займенникових іменників, що, взаємодіючи із категорією особи особових займенникових іменників і лексико-граматичними розрядами істот / неістот, осіб / неосіб номінативних іменників, поширюється через синтагматичну парадигматику на прикметникові слова і дієслівні форми, взаємодіючи в останніх у словозмінній парадигматиці із категоріями особи, числа, часу. Парадигматика категорії роду іменників, регулярно реалізована словотвірними морфологічними та синтагматичними формами, структурована парадигматичними схемами таких лексико-граматичних розрядів субстантивів, як істоти / неістоти, назви осіб / назви тварин.

Цікава риса білоруської граматики: вказівний займенник у складі порівняльних зворотів

Борис Норман — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

Аналізується роль вказівних займенників (той, тая, тое, тыя) у складі порівняльних зворотів білоруської мови. Показано, що участь вказівного займенника надає об'єкту, що порівнюється, функцію прототипу, символу деякої якості. Відзначається різний рівень стійкості цих порівнянь. Наводиться порівняльний матеріал з української та російської мов. Робиться висновок, що вказівні займенники в таких контекстах перетворюються на модальні частки, що сприяють процесам категоризації, формування корпусу понятійних стандартів

Українська та іноземні мови як чинник лінгвоіндивідуалізації Лесі Українки

Ніна Данилюк , Оксана Рогач — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто значення української та іноземних мов для формування мовної особистості Лесі Українки. Звернуто увагу на використання мов у родинному вихованні, у літературній та громадській діяльності письменниці в часи імперської заборони української мови кінця ХІХ – початку ХХ ст. На матеріалі епістолярію та художньо-публіцистичних текстів з’ясовано її ставлення до рідної та іноземних мов, розуміння ролі мови в суспільстві, у національному визволенні народу. Виокремлено бачення шляхів розвитку української мови у стильових різновидах, із залученням фольклорних джерел і діалектів, виробленням усталених мовних норм та єдиного правопису, потреби знання іноземних мов для збагачення української мови та культури.

Аспектуальна презентація лінгвофілософії Івана Франка (на матеріалі аналізу епіграмотворчості письменника)

Тетяна Космеда — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

Дослідження виконане у фокусі теорії его-тексту й спроєктоване на вивчення лінгвофілософії І. Франка, що презентована в епіграмах мовної особистості письменника як особливому типі дискурсу, який віддзеркалює майстерність у моделюванні образних засобів (антитези, епітета, метафори, перифрази, порівняння, уособлення, алогізму, макаронічного мовлення та ін.), мовної гри, в актуалізації експресивних синтаксичних конструкцій. Водночас мовні одиниці епіграмного тексту презентують оригінальне семантичне й прагматичне навантаження, своєрідність омовлення категорії оцінки. Епіграми І. Франка виразно відображають його інтелектуальну й лінгвокреативну спроможність. Письменник вербалізує мовленнєвий жанр ущипливості в поєднанні з комунікативними жанрами рекомендації, настанови, спонукання, докору, побажання, зауваги та ін. Характерна риса мовомислення письменника – висока майстерність у моделюванні іронії із залученням прийому контрасту. Франко створив такі різновиди епіграмного жанру, як епіграми-філософеми, епіграми-присвяти, епіграми-описи політичного, естетичного, ціннісно-оцінювального, емоційно-чуттєвого спрямування, епіграми-самокритики чи епіграми-самоіронії.

Англомовні ідіоми дискурсу робочого місця: функціональні, семантичні та структурні особливості

Наталія Іщук , Олександра Квасницька — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано семантичні, функціональні, синтаксичні та структурні особливості ідіом, які вживаються в англійськомовному дискурсі робочого місця. Досліджено характерні особливості дискурсу робочого місця. Він охоплює офіційні, напівофіційні та неофіційні розмови на робочому місці різного ступеня асиметрії між колегами різного статусу та рівня кваліфікації. Встановлено роль і значення ідіом у комунікації на робочому місці. Виокремлено 9 тематичних груп фразеологізмів: робочий процес, звільнення, ділові переговори, лідерство, люди, планування, фінансові питання та продаж. За критерієм семантичної прозорості, більшість ідіом є семантично непрозорими. Виявлено, що досліджувані ідіоми здебільшого виконують номінативну та комунікативну функції. Аналіз синтаксичних характеристик ідіом дискурсу робочого місця засвідчив домінування вербальних (дієслівних) та субстантивних (іменникових) ідіоматичних виразів, тоді як речення складають найменшу частку. Найпоширенішою структурною моделлю вербальних ідіом є модель V + Det + N, а субстантивні ідіоми здебільшого представлені структурними моделями N + N та Adj + N.

Концептосистема німецькомовних текстів дискурсивного жанру «державний гімн»

Анатолій Приходько — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

Статтю присвячено вивченню концептосистеми, що є інгерентно властивою текстам дискурсивного жанру «німецькомовний державний гімн». Німецькомовний державний гімн постає в уявленні його клієнтів як урочиста пісня про батьківщину у вигляді віршованого тексту програмного характеру. Будучи логічно пов’язаним з вихованням глибоких патріотичних почуттів до рідної країни, він є сугестивним актом психологічного впливу на клієнтів дискурсу. Доведено, що концептосистема текстів гімну складається з ментальних одиниць різного ієрархічного статусу. На вершині системи знаходиться метахтон HYMNE, нижче – дві ментальні сфери, яким підпорядковані сім ментальних доменів. Завершують систему концепти-автохтони, експліцитно охоплені мовними знаками, які власне і є ментальними одиницями, що містять усталені національні цінності.

Розвиток лексики української мови в ХХІ сторіччі

Олександр Стишов — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

Статтю присвячено лінгвістичному аналізові головних особливостей розвитку лексики української мови в ХХІ столітті. Матеріалом для дослідження слугували переважно нові зовнішні й внутрішні запозичення, питомі неологізми, актуалізовані лексеми (понад 500 одиниць), які функціонують у масмедійному, художньому й інтернет-дискурсі, а також почасти в живому розмовному мовленні. Виявлено й проаналізовано джерела поповнення та головні тенденції розвитку лексичного складу сучасної української мови, що є дієвими в цей період – націоналізація, інтернаціоналізація, окнижнення, пуризація, орозмовлення, антропоцентризм, фемінізація та ін.

Структурно-семантичні особливості фразем у сучасному діалектному дискурсі (на матеріалі творчости Ірини Вихованець (Фіїнки))

Вікторія Фінів , Інна Варварук — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

Статтю присвячено розкриттю структурно-семантичних особливостей фразеологізованих одиниць, виокремлених із відеовлогів Ірини Вихованець. Описано теоретичні підходи щодо інтерпретації фразем, виокремлено їхні типологічні ознаки, систематизовано окремі тематичні групи та структурні моделі фраеологізованих одиниць у діалектному тексті, розкрито фраземи як емоційно-експресивні засоби вторинної номінації у ключі вираження імпліцитності та оцінності у текстах Фіїнки.

Quo vadis? Прикладна лінгвістика у другій декаді ХХІ століття

Ірина Біскуб — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

У статті окреслено основні тематичні домінанти та вектори розвитку прикладної лінгвістики ХХІ століття на матеріалі аналізу заголовків статей за останні п’ять років у авторитетному міжнародному науковому виданні Annual Review of Applied Linguistics, що входить до першого квартилю журналів, індексованих у науковометричній базі Scopus. За результатами дослідження запропоновано висновок про те, що сучасну прикладну лінгвістику варто розглядати радше не як академічну дисципліну, а як гетерогенну міждисциплінарну галузь, що має унікальну властивість швидко реагувати на складні соціально-політичні виклики сучасного суспільства. Встановлено, що прикладна лінгвістика другої декади ХХІ століття є міждисциплінарним напрямком із розгалуженою системою наукових зв’язків, що зосереджується на численних інноваційних сферах суспільства, які активно розвиваються та видозмінюються під впливом світоглядних зсувів, і у яких мова відіграє важливу роль. Традиційні вектори прикладної лінгвістики, а саме теорія і практика викладання іноземних мов, автоматична обробка тексту, машинний переклад, у складних умовах невизначеності сучасного світу поєднуються з актуальними міждисциплінарними трендами, такими як мовна політика та планування, дослідження медіа грамотності, комп’ютерної та цифрової грамотності, мовної здатності. У відповідь на суспільно-політичні кризи ХХІ століття у прикладній лінгвістиці з’являються нові напрями, такі як міграційна лінгвістика, мовна й культурна де-колонізація, захист расової та мовної рівності, протистояння мовній агресії та мовним маніпуляціям. Ці питання є особливо актуальними для українських прикладних лінгвістичних студій у часі російсько-української війни. Примітно, що вони цілком відповідають тематичним домінантам світової прикладної лінгвістики, представленим в останніх випусках 38–42 (2018–2022 рр.) авторитетного наукового журналу Annual Review of Applied Linguistics.

Типи міжмовних співвідношень раціональних фразеологізмів (на матеріалі української, англійської та німецької мов)

Анастасія Кінащук — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

У статті представлено семантичний клас раціональної лексики на позначення раціонального мислення в українській, англійській та німецькій мовах. У межах представленого семантичного класу представлено раціональні фразеологічні одиниці для кожної з досліджуваних мов із подальшою характеристикою типів міжмовних співвідношень. За визначеними параметрами здійсненого зіставного аналізу виявлено повні еквіваленти, часткові еквіваленти, міжмовні аналоги та безеквівалентні одиниці в українській, англійській та німецькій мовах.

Розширення фонду українських навчальних посібників із психолінгвістики

Тетяна Космеда , Віталія Папіш — Sat, 01 Jun 2024 00:00:00 +0300

Рецензія на: Куранова С. Основи психолінгвістики: навч. посіб. 2-е вид., доповнене. Київ: ВЦ «Академія», 2023. 208 с.