Лінгвістичні студії

Титул і зміст міжнародного збірника наукових праць.

Розглянуто актуальні проблеми теорії мови, з’ясовано напрями еволюції морфологічних і синтаксичних категорій, визначено актуальні проблеми зіставно-типологічного вивчення мов, а також лінгвістики тексту, дискурсології й дискурс-аналізу, встановлено особливості функційної семантики фразеологічних і лексичних одиниць, окреслено особливості розвитку етнолінгвістики, лінгвокультурології та ономастики, висвітлено напрями прикладної лінгвістики, висловлена оцінка актуальності та значущості нових лінгвістичних праць.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів-філологів.

Дериватологійна концепція професора П. І. Білоусенка

Василь Ґрещук — 2023-11-14

У статті розглянуто дериватологійну концепцію історичного розвитку мови. Встановлено її засадничі положення – історизм та системність. Системоутворювальною одиницею у дослідженнях еволюції словотвірної системи залишається словотвірний тип, але методика опису емпірійного матеріялу зміщується на дериваційний формант як маркер лексико-словотвірних значень. З’ясовано дериватологійні інновації ученого щодо співвідношення етимологійного та словотвірного аналізів одиниць в історичному словотворі, множинності мотивацій в історичному словотворенні, чинника діалектної диференціації мови за історичного підходу до творення нових слів.

Прийменникова парадигмальність: семантика та позиційність

Анатолій Загнітко — 2023-11-14

Скваліфікована специфіка геометричного, топологічного, функційного, когнітивного та психолінгвістичного підходів до категорійного кваліфікації прийменника та прийменниковості, в межах якої схарактеризовані морфологія та синтаксис прийменника, з’ясовано синтаксемотвірні інтенції прийменникових одиниць, а також потрактована дефініція функційно-семантичного поля прийменника. Психолінгвістичний підхід розглядається із застосуванням понять фону й фігури та встановленням алгоритму упізнавання й діагностування останньої та її руху в межах фону, що є підґрунтям для тлумачення та лексикографування прийменника через асоціативне поле. Генетично первинний та ієрархічно вершинний статус просторовості актуалізує відповідні лінії переміщень субстанцій у ньому та утворення метафоричних і метонімічних моделей прийменника загалом і прийменника на зокрема як визначальних для внутрішньокатегорійного зміщування, заповнення яких визначає силові поля граматизації постприйменникових компонентів і формування прийменникового еквівалента. Розлога семантична структура прийменника на, домінування в ній субстанційно просторових сем відбиває антропоцентровий статус аналізованого прийменника, його належність до субстанційних величин. Первинна граматизація приприйменникових іменників є змінною величиною та розгортається через актуалізацію певних ліній напряму (вгору, вниз і под.), орієнтовану на деталізацію наближення, віддалення, поглиблення та ін. Істотним постає розгляд семантичної цілісності та семантичної перервності прийменника на з визначенням його ядрової площини (просторова семантика), наближених до неї (об’єктного значення з охопленням різноманітних семантичних ролей) та повністю віддалених (причинового, означально-обставинного та ін. значень) множин. Ґрунтовно схарактеризований сучасний лексикографічний стан тлумачення прийменника на та з’ясовані його можливості у продукуванні вторинних прийменникових одиниць, що охоплюють прийменникові еквіваленти, прийменникові аналоги та ін. Окремо прокоментовані переходи у внутрішньосемантичній системі прийменника на з покроковим віддаленням від ядрової площини.

Неологізми в англомовному діловому дискурсі: структурно-семантичні особливості та переклад на українську мову

Наталія Іщук — 2023-11-14

У статті розглянуто проблему перекладу неологізмів в англомовному діловому дискурсі з англійської мови українською. Розглянуто поняття «дискурс», запропоновано дефініцію ділового дискурсу, досліджено характерні особливості неологізмів, подано їхню класифікацію за тематичними групами, а також проаналізовано їхні структурні характеристики. Виокремлено 7 тематичних груп лексичних новоутворень: економіка, маркетинг, підприємство, фінанси, комерція, корпоративна культура та кадри. З точки зору структури, серед неологізмів переважають словосполучення, складні слова та словосполучення з новим значенням. Крім того, досліджено проблеми та способи перекладу неологізмів. Емпіричним матеріалом для дослідження слугував корпус із близько 290 англомовних неологізмів, відібраних методом суцільної вибірки з Інтернет-джерел. Результати показують, що найбільш поширеними перекладацькими трансформаціями для перекладу значення аналізованих неологізмів є калька, декомпресія та пермутація.

Особливості вербалізації макроконцепту життя (на матеріалі оповідання В. Винниченка «Дрібниця»)

Тетяна Бойко — 2023-11-15

Статтю присвячено дослідженню семантико-функційного потенціалу художнього макроконцепту життя в оповіданні В. Винниченка "Дрібниця". Проаналізовано головні лінгвокогнітивні ознаки та аксіологічні параметри ментальної одиниці концептуальної системи художнього твору. У процесі дослідження з'ясовано, що макроконцепт життя репрезентовано з позиції людиноцентризму й основний акцент зроблено на об’єктивацію ціннісного виміру людського існування. Здійснено вибірку мікроконтекстів, що вербалізують життєвий цикл особистості; виокремлено шість концептів як складників досліджуваного макроконцепту.

Когнітивно-концептуальні вияви національного характеру в англійськомовних та українськомовному просторах

Любомира Гнатюк — 2023-11-15

У статті розглянуто когнітивно-концептуальні вияви національного характеру для позначення етнокультурної своєрідності досліджуваного мовленнєвого явища на фактичному матеріалі різносистемних мов: англійської, української. Зроблено спробу зіставлення когнітивно-концептуальних виявів національного характеру в різносистемних лінгвокультурах у відповідних контекстах. Розглянуто когнітивно-концептуальні вияви в різних лінгвокультурних просторах не як помилки чи комунікативні промахи, а як маркери меж норми, що визначають ефективність міжособистісної інтеракції в умовах ефективного міжкультурного спілкування. Вивчення когнітивно-концептуальних виявів національного характеру у міжкультурному ракурсі має важливе значення для систематизації і пояснення відмінностей у комунікативній поведінці представників різних лінгвокультур, для підвищення ефективності міжкультурної взаємодії. Дальша систематизація і пояснення відмінностей когнітивно-концептуальних виявів національного характеру щодо окремих жанрів побутових дискурсів для активізації ефективного міжперсонального міжкультурного діалогу окреслює перспективи запропонованого дослідження.

Інтерпретація слова-знака і слова-символу в сучасному науковому дискурсі

Вікторія Патріарх — 2023-11-15

Стаття присвячена питанню співвідношення понять символ і знак у сучасних лінгвістичних працях. Визначено основні характеристики знака й символу, з’ясовано сутність зазначених понять. З урахуванням досліджень вітчизняних та зарубіжних мовознавців встановлено аломорфні та ізоморфні риси знака й символу. Доведено змістову складність і насиченість символу, пов’язану з потенційною здатністю до зростання, трансформації, переінтерпретації.

Грецизми в українській та польській мовах: ідеографічний та лінгводидактичний аспекти

Лідія Барановська — 2023-11-15

Статтю присвячено виокремленню, ідеографічному опису, розкриттю лінгводидактичного значення численних лексичних запозичень грецького походження в сучасних польській та українській мовах. Виокремлено та обраховано лексичні запозичення з грецької мови зі спільною для польської / української мов семантикою; прокоментовано етимологію цих грецизмів; описано домінантні лексико-семантичні групи лексичних запозичень з грецької мови; аргументовано доцільність їх використання у процесі викладання польської мови як іноземної.

Оцінювання якості машинного перекладу за Hter у специфічному галузевому текстовому середовищі

Олена Карпіна — 2023-11-16

У статті представлено ґрунтовний аналіз якості машинного перекладу на прикладі двох популярних систем машинного перекладу: Google Translate та DeepL, у контексті англо-української мовної пари. Дослідження зосереджене на оцінюванні результатів машинного перекладу за метрикою HTER у трьох тематичних галузях: публіцистика, технічна документація та юридичні документи. Процесом оцінювання передбачено розподіл редагувань, зроблених людиною, на вставлення, видалення, заміну та перестановку, кожне з яких продемонструвало певні показники. Дослідження заглиблюється в основні причини редагувань, що випливають з граматичних, стилістичних, культурних і термінологічних труднощів. Хоча результати дослідження продемонстрували досить високу продуктивність обох систем, з різницею між машинним перекладом і версією, відредагованою людиною, менше 1 %, дослідження підкреслило постійну потребу у втручанні людини в процес машинного перекладу.

Слово, що проростає зерном (А. М. Поповський про мову)

Катерина Глуховцева — 2023-11-16

Рецензія на книгу: Поповський А. М. У роздумах плинного часу.

Анатолія Михайловича Поповського знають у кожному обласному центрі України, адже він як відомий мовознавець, доктор філологічних наук, професор побував на багатьох конференціях, як освітянин і просвітянин – на всеукраїнських наукових заходах. У січеславському краї про нього говорять як про висококласного лінгвіста, краєзнавця, поета, журналіста. В Україні він знаний як дослідник мови художньої літератури, фольклору, лінгвістичної спадщини, преси Полтавщини 2-ї половини ХІХ – початку ХХ ст. Учений започаткував наукову школу з проблем вивчення мови творів тих письменників, що були вилучені з історичного процесу формування української культури. У полі зору дослідника також лексикографія, діалектологія, ономастика, термінологія, дериватологія, риторика, синтаксис. Анатолій Михайлович – автор більше як 996 праць. Найбільш відомими з них є: «Значення південноукраїнських степових говорів у формуванні літературно-національної мови» (Поповський 1989), «Південноукраїнські джерела в історії формування української літературної мови» (Поповський 2018), «Дещиця про українські прізвища» (Поповський 2020) та багато ін.

Хроніка. Міжнародна конференція «Україністика в Угорщині та поза її межами» (12–13 жовтня 2023 р., Ніредьгаза)

Тетяна Космеда — 2023-11-16

У третій Міжнародній конференції, яку організувала кафедра української мови та культури Ніредьгазького університету, узяли участь понад 50 учасників із різних регіонів України (Берегове, Вінниця, Житомир, Київ, Тернопіль, Умань, Ужгород, Черкаси) та Угорщини (Будапешт, Ніредьгаза, Сеґед).