Лінгвістичні студії

Титул і зміст міжнародного збірника наукових праць.

Розглянуто актуальні проблеми теорії мови, з’ясовано напрями еволюції морфологічних і синтаксичних категорій, визначено актуальні проблеми зіставно-типологічного вивчення мов, а також лінгвістики тексту, дискурсології й дискурс-аналізу, встановлено особливості функційної семантики фразеологічних і лексичних одиниць, окреслено особливості розвитку етнолінгвістики, лінгвокультурології та ономастики, висвітлено напрями прикладної лінгвістики, висловлена оцінка актуальності та значущості нових лінгвістичних праць.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів-філологів.

Про систематичне викривлення розуміння аспекту в східній та західній традиціях, яке збиває аспектологію з правильного шляху

Красимир Кабакчієв — 2025-06-06

Аспект як граматична категорія більше не становить таємниці, однак сучасна аспектологія залишається переповненою концептуальними викривленнями та помилковими інтерпретаціями як дієслівного, так і композиційного аспекту. Аспектологія потребує радикальної реформи, аби позбутися радянських, пострадянських і російських політичних галюцинацій та догматизму, які заводять у хибний напрям не лише слов’янське й українське мовознавство, а подекуди й західних дослідників, які не мають належних інструментів для критичного осмислення російської лінгвістики – тієї, що росіянами подається як «безаналогова», подібно до «російської душі» чи «російського світу». Ідея «незмінної унікальності» всього російського була безапеляційно перенесена і в мовознавство, набуваючи основи різко вираженої системної відсутності в радянській лінгвістиці досліджень із застосуванням сучасних теоретичних підходів у проблемних сферах, зокрема: композиційного аспекту, біаспектуальності, взаємодії артикля й аспекту, взаємозв’язку відмінка й аспекту, номінальної детермінації, включно зі складними механізмами експлікації в слов’янських мовах, де відсутні артиклі означеності/неозначеності, специфічності/неспецифічності, родовості/неродовості. Радянське, пострадянське та російське мовознавство справили шкідливий вплив на слов’янське, а особливо на українське мовознавство, внаслідок чого аспектологія зазнала серйозних втрат. Але хибні інтерпретації аспекту, особливо композиційного, також істотно поширені у світовій лінгвістичній спільноті та можуть бути побічним продуктом деформованого розвитку аспектології на Сході. У статті здійснений критичний аналіз хибних інтерпретацій аспекту, як дієслівного, так і композиційного – незалежно від їхнього географічного походження, з метою викриття основних хибних уявлень і тлумачень, щоб прокласти шлях до радикальної реформи аспектології.

Вимова ненаголошених голосних [е], [и] в закінченнях та кінці слова: теоретичні засади, лексикографічне представлення, дидактичні підходи

Олена Кадочнікова — 2025-06-06

У статті розглянуто історію кодифікації норм вимови ненаголошених голосних [е], [и] в позиції закінчення / кінця слова в орфоепічних словниках другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та схарактеризовано вплив словникових фіксацій на тлумачення цієї групи норм у дидактичних матеріалах з української мови для середньої та вищої школи. Встановлено, що причиною суперечливих пояснень ненаголошених позицій у кінцевій позиції слова є незбіг сформульованих у словниках рекомендацій. Визначено фактори, які обов’язково мають бути враховані у визначенні особливостей вимови ненаголошених голосних в аналізованій позиції.

Варіативність у синтаксисі та семантиці фрази міри: дані з української мови

Христина Кунець — 2025-06-06

В українській мові існує багато синтаксичних способів побудови фрази міри типу “2 метри заввишки”, і при цьому прикметник ніколи не поєднується безпосередньо з мірою, як в англійській мові (“6 feet tall”); натомість міра поєднується з прислівниками, прийменниковими фразами, іменниками або вживається в посесивних конструкціях. В статті проаналізований кожен із цих типів, і на основі аналізу встановлено, що вони мають подібну семантику; їхня варіативність зумовлена синтаксично-морфологічними обмеженнями мови. Дослідження також порушує питання визначення категорій прикметника і прислівника та їхньої диференціації.

Міфологічний етнокод українських, польських та англійських фразеологічних одиниць із компонентом ‘ірреальна істота’

Юлія Бевз — 2025-06-06

Проаналізовано фразеологічні одиниці з компонентом ‘ірреальна істота’ в українській, польській та англійській мовах у межах міфологічного етнокоду культури. Визначено типологію походження ірреальних істот (біблійне, давньогрецьке, давньоримське, слов’янське тощо). Особлива увага приділена зіставному аналізу фразеологізмів із компонентом ‘ірреальна істота’ в трьох мовах, що дає змогу виявити спільні та відмінні риси репрезентації фразеологічних одиниць із компонентом ‘ірреальна істота’ у контексті етносубкодів та їх походження.

Сучасна комунікація та її бар’єри

Ніна Данилюк — 2025-06-06

У статті розглянуто особливості сучасної англомовної комунікації, її структуру і типи (міжособистісна, групова, організаційна, міжкультурна), звернуто увагу на основні бар’єри комунікації, серед яких виокремлено внутрішні та зовнішні перешкоди, лінгвальні та екстралінгвальні; проведено експериментальне дослідження для встановлення найчастіших комунікативних бар’єрів. Особливий акцент зроблено на мовних перешкодах, культурних відмінностях, ролі стереотипів та етноцентризму, системах цінностей, традиціях і практиках, запропоновано шляхи їхнього подолання.

Сленгізми в сучасних українських масмедіа

Олександр Стишов — 2025-06-07

Статтю присвячено новому тлумаченню терміна «сленг» та окресленню його відмінності від жаргону, інтержаргону й арго. Матеріалом для наукової розвідки слугували понад 80 соціолектних одиниць, дібраних із текстів різних жанрів українських електронних і друкованих масмедіа початку ХХІ сторіччя, із лексиконів соціолектних слів, а також із найбільш авторитетних тлумачних лексикографічних праць. Виявлено й проаналізовано головні джерела поповнення й збагачення сленгу – комп'ютерний, військовий, транспортний, спортивний, молодіжний жаргон, а також злодійське й кримінальне арго.

Згода та самопохвала як реакція на компліментарні висловлювання-маніпулеми

Ірина Шкіцька — 2025-06-07

У статті на матеріалі української мови описано засоби вербалізації реакції на маніпулятивно спрямовану похвалу, що мають форму згоди та самопохвали. З урахуванням екстралінгвальних факторів зʼясовано причини такого реагування на компліменти-маніпулеми, окреслено його прямі та непрямі способи. Визначено типові комунікативні прийоми, використовувані для посилення впливу на співрозмовника. Виявлено звʼязок реакції на компліментманіпулему з типом комунікативної ситуації.

Дублетно-синонімійні відношення в лексиці східностепових говірок Донеччини

Наталія Клименко — 2025-06-07

Статтю присвячено аналізу однієї з найхарактерніших рис українських говірок пізнього творення – дублетно-синонійним відношенням у лексиці східностепових говірок Донецької області. Розглянуто особливості вживання дублетно-синонімійних номенів у досліджуваних говірках з урахуванням їх структури, семантики, функційного навантаження, що дозволило сформулювати основні тенденції розвитку лексичної системи новостворених східностепових говірок. Визначено причини збереження лексичних дублетів як важливої ознаки східностепових говірок. З’ясовано, що в процесі розвитку лексичної системи новостворених східностепових говірок відбуваються закономірні процеси семантичної або стилістичної диференціації дублетів. Проаналізовано різновиди диференціації дублетного ряду в обстежуваних говірках.

Українська прикордонна термінологія: особливості структури

Дарина Лазарчук — 2025-06-07

Статтю присвячено аналізу структурних особливостей прикордонних термінів, зокрема їхньої морфемної будови та тенденцій словотвору. У розвідці визначено типи українських прикордонних термінів за кількістю компонентів. Досліджено основні процеси формування терміноодиниць, а також скваліфіковано їхні основні морфологійні та неморфологійні способи творення однослівних термінів. Виокремлено найпоширеніші моделі творення більшеслівних терміноодиниць і подано кількісну характеристику кожної. Визначено конструкції, якими можуть бути ускладнені шестислівні терміни.

Тенденції до ігнорування, меліоризації та пейоризації обсценізмів в англійсько-українських і українсько-англійських художніх перекладах

Костянтин Мізін — 2025-06-07

У статті розглянуто випадки некоректної передачі обсценізмів – ігнорування, меліоризацію та пейоризацію – в українсько-англійському перекладі роману О. Забужко «Музей покинутих секретів» та англійсько-українських перекладах романів Т. Ґеррітсена «The surgeon» і А. Майклідіс «The silent patient». Аналіз вибірки дав змогу встановити, що ці випадки ґрунтуються на чотирьох типах перекладацьких рішень, які українські перекладачі (Н. Гоїн, Ю. Підгорна та Н. Шевчук-Мюррей) застосовують при відтворенні обсценної лексики в досліджуваних романах: 1) ігнорування обсценізмів; 2) неадекватна передача обсценних слів/словосполучень; 3) частковий переклад обсценної лексики (неповна еквівалентність); 4) досить повне відтворення обсценізмів (повна еквівалентність). Виявлено, що на перекладацькі рішення впливають певною мірою, з одного боку, меліоративні чинники як рудименти радянського минулого в українському мовознавстві, а з другого боку, вульгаризація українського суспільства, пов’язана з процесами глобалізації, демократизації і лібералізації останнього та з нинішньою російсько-українською війною.

Військова лінгвістика як спосіб забезпечення ефективної професійної комунікації українських військовослужбовців

Ірина Серебрянська — 2025-06-07

У статті актуалізовано потребу розвитку спеціальної військової мови та мовлення українських військовослужбовців. На теоретичному рівні обґрунтовано основні засади впровадження нової лінгвістичної течії. Запропоновано ввести у вітчизняний науковий обіг термін військова лінгвістика на позначення науки, об’єктом якої є вивчення ролі та функцій мови й мовлення у військовій сфері. Окреслено її об’єкт, предмет, завдання, основні напрямки перспективних досліджень, наголошено на проблемних питаннях, які потребують вирішення. Проаналізовано позитивні тенденції в мовній підготовці українських військовослужбовців на сучасному етапі розвитку українського війська в умовах орієнтації на стандарти НАТО, названо основні чинники невизначеності та неврегульованості мовних питань у військовій галузі.

Мовлення Василя Стефаника: Багатство та розмаїття художності

Анатолій Загнітко — 2025-06-07

Рецензія на монографію: Ґрещук Василь, Ґрещук Валентина. Епітети, порівняння та фраземи в новелах Василя Стефаника. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2025. 176.

Усеосяжні знання – чинник консолідації нації

Тетяна Космеда — 2025-06-07

Рецензія на монографію: Іщенко О., Степаненко М. Українська енциклопедистика в соціокомунікативних викликах сучасності / наук. ред. М. Железняк. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. 304 с.

Соціолінгвістичні студії в умовах російсько-української війни

Любов Струганець — 2025-06-07

Рецензія на монографію: Український етномовний континуум в умовах війни Росії проти України: монографія / відп. редактор С. О. Соколова, техн. редактор І. І. Брага. Київ: Інститут української мови НАН України, 2024. 366 с. [Електронне видання].