Лінгвістичні студії

Титул і зміст міжнародного збірника наукових праць.

Розглянуто актуальні проблеми теорії мови, з’ясовано напрями еволюції морфологічних і синтаксичних категорій, визначено актуальні проблеми зіставно-типологічного вивчення мов, а також лінгвістики тексту, дискурсології й дискурс-аналізу, встановлено особливості функційної семантики фразеологічних і лексичних одиниць, окреслено особливості розвитку етнолінгвістики, лінгвокультурології та ономастики, висвітлено напрями прикладної лінгвістики, висловлена оцінка актуальності та значущості нових лінгвістичних праць.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів-філологів.

Німецькі трикомпозити: діахронне дослідження трикомпонентних назв рослин

Олена Білецька — 2024-12-02

У статті проаналізовано трикомпонентні складні іменники на позначення назв рослин та їхніх частин у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мові. Визначено, що домінуючою моделлю аналізованих трикомпонентних іменників є повноскладні детермінативні композити з лівостороннім розгалуженням. За семантичною структурою трикомпонентні іменники на позначення рослин представленні чотирма семантичними типами. Виявлено, що більшість досліджуваних лексичних одиниць (52 %) належать до партитивних композитів. Встановлено, що трикомпонентні композити на позначення рослин та їхніх частин, які мають однакову структуру та семантику в обох періодах розвитку німецької мови, становлять половину аналізованого корпусу. Понад 30 % спростили свою структуру і мають двокомпонентні еквіваленти в сучасній німецькій мові.

Використання української та іноземних мов як риса лінгвоперсони Олени Пчілки (до 175-річчя від дня народження)

Ніна Данилюк — 2024-12-02

У статті розглянуто використання рідної української та іноземних мов як рису мовної особистості Олени Пчілки, що сформувалася в батьківській сім’ї Драгоманових, а згодом розвинулась у власній сім’ї Косачів. Прогресивна мати Ольга Петрівна зробила все можливе, щоб її талановиті діти зростали в українській мові та культурі, знаючи та послуговуючись іноземними мовами. Її широка мовна компетентність може стати добрим прикладом для виховання сучасної української молоді. Думки письменниці про мовне і національно-патріотичне виховання нового покоління українців актуальні у воєнні часи протистояння російсько-імперській агресії та необхідності збереження української ідентичності.

Звернення Президента Зеленського до парламентів держав-сусідів: медійно-риторичний погляд

Сергій Потапенко — 2024-12-02

Стаття доводить, що переконувальний потенціал виступів Президента Зеленського в парламентах держав-сусідів досягається завдяки активації потреб людини, підпорядкованих риторичному пафосу, та культурних аргументів, пов’язаних із риторичним логосом. Встановлено, що виступи активують потреби в приналежності, загрози безпеці та її відновлення, а культурні аргументи спираються на колективні цінності, що охоплюють висловлення провідних політиків окремих країн і події, аналогічні до тих, що відбуваються в Україні. Виявлено, що основним лінгвальним засобом активації потреб людини і культурних аргументів у виступах Президента є морфосинтаксичні конструкції, які тлумачать як будь-яке стійке поєднання форми й функції або форми й значення, закріплене в довготривалій пам’яті мовців.

Реалізація комунікативних стратегій Джозефа Байдена та Дональда Трампа під час їхніх президентських дебатів 2024 року

Маркіян Тхір — 2024-12-03

Розглянуто комунікативні стратегії, які використовували Джозеф Байден і Дональд Трамп під час президентських дебатів 2024 року. Аналіз зосереджується на формулюванні риторичних прийомів, емоційних звернень та аргументативних структур, які використовують обидва кандидати. Дослідження має на меті виявити ключові відмінності та схожість у їхніх підходах, оцінити ефективність їхніх стратегій та дослідити їхній вплив на сприйняття громадськістю та поведінку виборців. Це дослідження актуальне з огляду на значну роль теледебатів у сучасних політичних кампаніях. Дослідження проводить поглиблений якісний аналіз стенограм дебатів, об’єднуючи методи аналізу дискурсу та риторичну критику, щоб виявити основні комунікативні стратегії. Отримані результати сприяють глибшому розумінню сучасної політичної комунікації та її наслідків для участі громадськості в демократичному процесі.

Лінгвопоетика наукового дискурсу: аналіз мовних засобів побудови наукових текстів

Марина Гарбар — 2024-12-03

Питання лінгвістичної побудови наукових текстів є вкрай важливим для забезпечення ефективної комунікації науковців між собою, поширення результатів їх досліджень і популяризації отриманих знань серед молодого покоління. Метою цього дослідження є аналіз лінгвістичних засобів, які використовуються під час написання наукових праць. На основі комплексного аналізу масиву наукового доробку з різних дисциплін виявлено спільні лінгвістичні закономірності та варіації в науковому дискурсі. З’ясовано, що в наукових текстах для об’єктивного й точного викладу інформації часто використовують спеціалізовану термінологію, конструкції пасивного стану та складні синтаксичні структури для об’єктивного й точного викладу інформації. Отримані результати підтверджують подвійну роль мови в науковому дискурсі: як засобу передачі емпіричних результатів і як засобу конструювання наукового знання.

Лінгвокультурна компетенція особистості в умовах міжкультурної взаємодії у різних лінгвокультурних середовищах (англійськомовних: британському, американському, австралійському, й українськомовному)

Любомира Гнатюк — 2024-12-03

У статті розглянуто етнокультурні когнітивно-концептуальні аспекти лінгвокультурної компетенції для піднесення ефективності міжкультурних інтеракцій. На фактичному матеріалі різносистемних мов: англійської, української, зроблено спробу зіставлення когнітивно-концептуальних виявів етнокультурної своєрідності в англійських лінгвокультурах у упорівнянні з українським лінгвопростором. Розглянуто когнітивно-концептуальні вияви етнокультурної своєрідності в різних лінгвокультурних просторах у ситуаціях побутового дискурсу Вітання не як помилки чи комунікативні промахи, а як маркери меж норми, що визначають ефективність міжособистісної інтеракції в умовах ефективного міжкультурного спілкування. Вивчення когнітивно-концептуальних виявів національного характеру у міжкультурному ракурсі має важливе значення для формування лінгвокультурної компетенції інтерлокуторі, зокрема всистематизації і пояснення відмінностей у комунікативній поведінці представників різних лінгвокультур.
Подальша систематизація і пояснення відмінностей когнітивно-концептуальних виявів етнокультурної своєрідності щодо окремих жанрів побутових дискурсів для вироблення лінгвокультурної компетенції сприятиме ефективному міжперсональному міжкультурного діалогу, власне це й окреслює перспективи запропонованого дослідження.

Гендерна специфіка концептосфери СТРАЖДАННЯ в українській художній прозі ХХІ ст.

Олена-Анна Гульцьо — 2024-12-03

У праці представлено комплексну методику, що поєднує аналіз результатів асоціативного експерименту, корпусний підхід та статистичні методи (частотність та показник log Dice). Змодельовано асоціативну мережу та здійснено аналіз результатів реакцій асоціативного експерименту. Проаналізовано вербалізатори концептосфери СТРАЖДАННЯ в українській художній прозі періоду 2001–2023 років та їхні типові колокації у «жіночих» та «чоловічих» текстах, а також здійснено тематичне групування іменників. Застосовано показник асоціативної міри log Dice для виявлення сили асоціативного зв’язку між словами. Зроблено висновки, що аналіз даних виявив незначну відмінність між результатами асоціативного експерименту та вербалізаторами концептосфери. Респонденти на слово-стимул реагують асоціаціями-синонімами, а текстові дані з корпусу відображають вербалізатори концепту.

Лексема «малорос» в імперському і антиколоніальному дискурсах

Наталія Ясакова — 2024-12-03

У статті висвітлено динаміку семантичних і прагматичних параметрів лексеми малорос у контексті формування та розвитку уявлень про українську модерну націю.
Після Української революції 1917–1921 років ця звична для офіційного дискурсу російської імперії лексема стала важливою ідеологемою українського антиколоніального дискурсу. Поява нового значення із пейоративною конотацією, розвиток відношень протилежності між лексемами українець і малорос засвідчує формування уявлень про українську модерну націю через заперечення імперських цінностей. Завданням української постколоніальної лінгвістики є адекватне потрактування тих лексем, що демонструють статус українців у російській і радянській імперіях, вияви антиколоніальної боротьби.

Проблема виокремлення базових термінів перекладознавства: своєрідність їх фіксації в «Словнику сучасної лінгвістики» А. Загнітка

Тетяна Космеда — 2024-12-03

Дослідження виконане в парадигмі термінознавства, термінології, перекладознавства. Розглянуто проблему систематизування базових термінів перекладознавства, що здійснено на основі аналізу найбільш авторитетного в сучасному українському мовознавстві словника лінгвістичних термінів, укладеного А. Загнітком, з якого виокремлено близько 3 % терміноодиниць, що слугують на позначення одиниць, які розподілено за 7 ідеографічними групами, що, однак, потребують доповнення. Показано, що виокремлені базові терміни перекладознавства презентують ядро і периферію. Аналізована терміносистема представлена різними видами парадигматичних зв’язків, у якій домінують родо-видові й синонімні. Найбільш поширені однослівні терміни та терміни-словосполучення. За походженням більш частотні грецизми й латинізми. У перспективі необхідно доповнити систему термінів перекладознавства з урахуванням терміноодиниць, що позначать нові методи, теорії, способи і види перекладу.

Поетонім як відображенння індивідуальної мовної картини світу автора (на матеріалі поезій Василя Стуса)

Елла Кравченко — 2024-12-03

Проаналізовано імена історико-культурного походження, вжиті у поетичних текстах Василя Стуса. Доведено, що образотвірний і текстоутворювальний потенціал поетонімів залежить від наявності / відсутності у досліджуваному тексті парадигми імені та інших компонентів поетонімосфери. З’ясовано роль поетонімів (поетонімосфери) у формуванні й відтворенні індивідуально-авторської картини світу. Семантичну значущість історико-культурних поетонімів як репрезентантів картини світу Василя Стуса увиразнюють процеси трансформації, переосмислення традиційного, нарощення й оновлення існуючих смислів (зміна семантики узуальних конотонімів, протиставні відношення імен з текстом-джерелом та ін.). Подальший розвиток отримали ідея поетонімогенезу, здатність iменi до символiзацiï в автохтонному тексті.

Концепт війна у мовній картині світу українських, польських та іспанських студентів: соціолінгвістичний експеримент

Ірина Гарбера — 2024-12-03

У статті здійснено порівняльний аналіз структури концепту війна у мовній картині світу українських, польських та іспанських студентів трьох вищих навчальних закладів: Донецького національного університету імені Василя Стуса (Україна), Варшавського університету (Польща), Університету Кордови (Іспанія); розглянуто спільні, універсальні ознаки досліджуваного концепту та відмінні, притаманні кожній із національно-мовних картин світу; запропоновано авторську методику соціолінгвістичного експерименту як засобу опису концепту війна очима сучасної студентської молоді різних країн. Сьогодні є актуальним питання сприйняття й комунікативної репрезентації концепту війна у мовній картині світу молоді, зокрема студентів престижних вищих навчальних закладів різних країн, які в перспективі здатні надавати реальну допомогу у повоєнній відбудові України. Дослідження зазначеного концепту у мовній картині світу українських, польських та іспанських студентів дає змогу оцінити специфіку бачення й сприйняття обраних для соціолінгвістичного експерименту прошарків суспільства такої глобальної соціальної проблеми, як війна.

Абревіатура VIP в українському й англійському медійному дискурсі (корпусний підхід)

Ярослава Григошкіна — 2024-12-03

У статті розглянуто особливості функціонування лексеми VIP в українській та англійській мовах, визначено її статус серед видів скорочень, встановлено частотність використання у текстах медійного дискурсу. Матеріал дослідження відібраний із сучасних мовних корпусів: ГРАК-17 – для української мови, enTenTen21 – для англійської, що забезпечує достовірність отриманих результатів.
У дослідженні уточнено статус лексеми VIP у англійській та українській мовах, виявлено, що в англійській – це ініціальна абревіатура, а в українській — акронім, що пояснюється різними підходами до вимови. Використання абревіатур має більше переваг, ніж недоліків. При перекладі поняття «графічне скорочення» англійською правильним варіантом є застосування терміна «graphic abbreviation», а не «graphic shortening». Аналіз етимології показав, що в українській мові VIP є активно вживаним запозиченням, а в англійській – одиницею власної лексики.
VIP виконує аналогічні функції в обох мовах, здебільшого виступає означенням і додатком. Значний дериваційний потенціал абревіатури вказує на різницю у процесах словотворення: в англійській мові похідні форми утворюються активніше через більш тривале існування терміна. В українському медійному дискурсу VIP здебільшого асоціюється з високим статусом осіб, хоча іноді може набувати негативної конотації. Варіативність правопису цього терміна зумовлена різницею в мовній компетенції користувачів. Емпіричний матеріал із мовних корпусів виявив спільні риси у функціонуванні, відмінності у статусі й дериваційному потенціалі VIP в українській та англійській мовах.

Мова, ідентичність, дискурс: сучасні виміри

Анатолій Загнітко — 2024-12-03

Рецензія на: Bjorn Wiemer / Rainer Goldt (Hg.) Die Ukraine als Objekt russischer Großmachtansprüche Sprachen, Identitaten und Diskurse. Berlin: Frank & Timme GmbH Verlag für wissenschaftliche Literatur, 2024. 361 S.

Рецензія на: Bjorn Wiemer / Rainer Goldt (Hrsg.)

Анатолій Загнітко — 2024-12-03

Rezensierte Publikation: Bjorn Wiemer / Rainer Goldt (Hrsg.), Die Ukraine als Objekt russischer Großmachtansprüche: Sprachen, Identitäten und Diskurse. Berlin: Frank & Timme, 2023. 364 S. ISBN 978-3-7329-8963-8.