Фіксація генетичних відповідників етимонів *mo-du (< *mor-du) і *mō у мовах монгольської і тунгусо-маньчжурської груп алтайської мовної сім’ї.
DOI:
https://doi.org/10.31558/1815-3070.2018.36.3Ключові слова:
рефлекс, етимон, монгольська і тунгусоманьчжурська мовні групи, віддалена спорідненість, закон сингармонізмуАнотація
У статті представлено аналіз реконструйованих етимонів *mo-du (< *mor-du) і *mō зі значенням “дерево” у мовах монгольської і тунгусо-маньчжурської груп алтайської мовної сім’ї та зафіксовано їхні рефлекси у залученому для порівняння генетичному матеріалі, серед яких як повний збіг у зовнішній формі прамовного приголосного *m і голосного *о / *ō, так і незбіг *d, *r, *u (для монгольського етимона, що дають підстави припустити віддалену спорідненість мов монгольської і тунгусо-маньчжурської груп, яка є відображенням 1) закону вирівнювання голосних у “різнорядних” словах (за С. А. Старостіним) у мовах монгольської групи і подекуди будовою мовного апарату носіїв мов тунгусо-маньчжурської групи; 2) закону сингармонізму, зокрема його положення про наявність в одному слові лише голосних переднього / заднього ряду в слові або якщо в першому складі голосні /о/ або /o:/, то голосні нижнього піднесення наступного складу повинні бути губними (лабіалізованими), а також про невідповідність діям цього закону окремих відповідників північномонгольської (калмицький modn), південномонгольської (шариюгурський mūdǝn), киданьської (дагурський mōd, mōde) мовних підгруп як результат впливу китайської, тибетської й іранських (таджицької і пушту) мов; 3) спільних архетипних уявлень носіїв мов про названий етимоном об’єкт навколишнього середовища – дерево.Посилання
Afanasyeva Ye. F., Pevnov A. M. Chzhurchzhen'skiy yazyk (Jurchen Language). Ulan-Ude: Buryatskiy gosudarstvennyy universitet, 2017. Print.
Bobrovnikov A. A. Grammatika mongolsko-kalmytskogo yazyka (Grammar of the Mongolian-Kalmyk language). Kazan: tipografiya Kazanskogo universiteta, 1849. Print.
Hattori Sh. The Length of Vowels in Proto Mongolian. Олон улсын монгол хэл бичгийн эрдэмтний анхдугаар их хурал. Улаанбаатар, 1961. 2-р дэвт. Print.
Kiyose G. A Study of the Jurchen Language and Script. Kyoto, 1977. Print.
Kloson J. Leksikostatisticheskaya otsenka altayskoy teorii (Lexicostatistical assessment of the Altai theory). Voprosy yazykoznaniya. 1969, 5, 22–41. Print.
Laufer B. Skizze der mandjurischen Literatur (Sketch of the Mandjurische literature). Keleti Szemle. 1908, IX. Print.
Ligeti L. Les anciens éléments mongols dans le mandchou (The ancient Mongol elements in Manchu). Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae. T. X, fasc. 3, 1960. Print.
Pevnov A. M. Lingvisticheskiye puti resheniya tunguso-manchzhurskoy problemy (Linguistic solutions to the Tungus-Manchurian problem). Voprosy yazykoznaniya. 2008, 5. 63–83. Print.
Pevnov A. M. O nekotorykh tunguso-manchzhurskikh grammaticheskikh reliktakh v chzhurchzhen'skom yazyke (On some Tungus-Manchu grammatical relics in Jurchen language). Tanguty v Tsentral'noy Azii. Sbornik statey v chest' 80-letiya professora Ye. I. Kychanova. M., 2012, 279–304. Print.
Poppe N. N. Grammatika pismenno-mongolskogo yazyka (Grammar of the writing Mongolian language). Moskva – Leningrad: Izd-vo AN SSSR, 1937. Print.
Ramstedt G. I. Vvedeniye v altayskoye yazykoznaniye (Introduction to the Altai linguistics). M.: Izd-vo inostr. lit., 1957. Print.
Sanzheyev G. D. Sravnitelnaya grammatika mongolskikh yazykov (Comparative grammar of Mongolian languages). M.: Izd. AN SSSR, 1953. Tom 1. Fonetika i morfologiya imennykh chastey rechi. Print.
Shavkunov E. V. K voprosu o rasshifrovke maloy kidan-chzhurchzhenskoy pismennosti (On the Question of Decoding Small Khitan-Jurchen Written Language). Epigrafika Vostoka. M.; JL, 1963, XV. Print.
Shcherbak A. M. O kharaktere leksicheskikh vzaimosvyazey tyurkskikh, mongolskikh i tungusomanchzhurskikh yazykov (On the character of lexical interrelations of Turkic, Mongolian and Tungus-Manchu languages). Voprosy yazykoznaniya, 1966, 3. Print
Starostin S. A. Altayskaya problema i proiskhozhdeniye yaponskogo yazyka (The Altai Problem and the Origins of the Japanese Language). M.: Nauka, Glavnaya redaktsiya vostochnoy literatury, 1991. Print.
Tsintsius V. I. Sravnitelnaya fonetika tunguso-manchzhurskikh yazykov (Comparative Phonetics of ManchuTungus Languages). L., 1949. Print.
Vladimirtsov B. Ya. Sravnitelnaya grammatika mongolskogo pismennogo yazyka i khalkhaskogo narechiya (Comparative grammar of the Mongolian written language and Khalkha dialect). L., 1929. Print.
Yakhontova N. S. Mongolskiye yazyki (Mongolian languages). Yazyki mira. Mongolskiye yazyki. Tungusomanchzhurskiye yazyki. Yaponskiy yazyk. Koreyskiy yazyk. M., 1997. Print.
